Постанова № 10119927, 17.06.2010, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 2-а-370/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 червня 2010 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

при секретарі Микитин Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України у Київській області Половка Миколи Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

У позові позивач ОСОБА_1 просив визнати незаконною та скасувати винесену відповідачем 01 травня 2010 року постанову серії АІ № 249575, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення п.12.4 ПДР України - перевищення більш як на 20 км./год. швидкості руху автомобіля марки ?УБАРУ-ІМПРЕЗА” державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху у с.Скибин Броварського району на автошляху Київ-Чернігів 01 травня 2010 року о 18 год.40 хв., так як вважає, що він правопорушення не вчиняв, бо рухався з допустимою швидкістю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що в зазначений у оскаржуваній постанові час рухався з допустимою швидкістю і вважає, що інспектором зафіксована швидкість руху автомобіля, який його обігнав, а швидкість руху його автомобіля була 65-70 км./год.

Відповідач Половко М.М. у судове засідання не з”явився, хоч про час розгляду справи повідомлений, про що свідчить розписка про вручення судової повістки на а.с.15, про причини неявки суд не повідомив і про відкладення справи не просив, тому суд визнав можливим розглянути справу в його відсутність.

Свідок ОСОБА_3 дала показання, що знаходилася в автомобілі, керованому позивачем, і на час його зупинки інспектором позивач рухався з допустимою у населеному пункті швидкістю 59-60 .км./год., оскільки вона знаходилася поруч з водієм і контролювала швидкість.

Свідок ОСОБА_4 дав показання, що він та інший чоловік знаходилися на задньому сидінні автомобіля і в зазначений у постанові час , коли автомобіль був зупинений інспектором, позивач швидкість руху не перевищував.

Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, копія якого на а.с.3, та в оскаржуваній постанові, копія якої на а.с.4, позивач ОСОБА_1 рухався в населеному пункті зі швидкістю 84 км./год, тобто з перевищенням встановленої швидкості руху більше як на 20 км./год, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП, за якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

До показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд ставиться критично, оскільки є сумнівним, щоб пасажири автомобіля контролювали швидкість його руху, до того ж позивачем та свідком ОСОБА_3 названа різна швидкість руху автомобіля, а свідок ОСОБА_4 взагалі знаходився на задньому сидінні автомобіля разом з іншим пасажиром, і спідометр не міг бути в полі його зору, а крім того, спідометр є приладом, який не проходить регулярної перевірки в органах держстандарту, похибка його виміру невідома, його показання залежать від ряду чинників, в тому числі і від діаметру та показника тиску в колесах. Тому показання зазначених свідків судом не можуть бути взяті до уваги у підтвердження відсутності у діях позивача ОСОБА_1 правопорушення.

Відповідач для дачі пояснень у судове засідання не з”явився, запит суду від 07 травня 2010 року Броварським взводом ДПС не виконаний і ним не надана технічна характеристика на прилад, яким вимірювалася швидкість руху автомобіля, і так як відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, то за таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення, тому приходить до висновку про можливість позовні вимоги позивача задовольнити.

Керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 122 ч.1, 293 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України у Київській області Половка Миколи Миколайовича від 01 травня 2010 року серії АІ № 24957501 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП визнати незаконною та скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

Суддя Діденко О.П.