Постанова № 101197532, 18.11.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2342/21

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 виданий 01.10.1997 Сумським РВ УМВС України в Сумській області

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №1777831 – 04 листопада 2021 року о 12 годині 55 хвилин на автошляху Батурин-Конотоп-Суми, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ» 21033 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху і скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.( а.с.1)

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. За таких обставин, ОСОБА_1 завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи судом, але останній будь-яких поважних причин неявки в судове засідання суду не повідомив і доказів таких обставин не подав.

Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов`язковою.

Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження, виходячи з наступного.

За частиною 1 статті 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №1777831 від 04.11.2021, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1), постановою про накладення адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с. 2), довідкою, згідно якої ОСОБА_1 , як водій має категорію А (а.с. 3), оптичним диском з відеозаписом правопорушення(а.с. 4).

Дослідженими судом матеріалами відео з нагрудних камер поліцейських, встановлено факт зупинки ОСОБА_1 , виявлення у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, факт пропозиції пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та в закладі охорони здоров`я. Також, з відео встановлено і відмову ОСОБА_1 від такого огляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки-дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 250, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 1000(однієї тисяі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Гончаренко