Ухвала суду № 101197322, 18.11.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/7492/21

Провадження № 2-з/591/238/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 рокум. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка Тревел», про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

- розірвати договір на туристичне обслуговування № 14475 (KSD15060BZ) – rebook від 20 серпня 2020 року, укладений між ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» та ОСОБА_1 ;

- стягнути з ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50669 грн 77 коп., з них: 49719 грн 77 коп. та 950 грн сплачених за договором на туристичне обслуговування №14475 (KSD15060BZ) – rebook від 20 серпня 2020 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 21 грудня 2021 року на 09-годину 00 хв.

17 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна» в межах суми 42674 грн 44 коп.

Заява мотивована тим, що предметом позову є захист прав споживача, розірвання договору та стягнення сплачених коштів. Представник позивача зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання щодо надання туристичного продукту відносно щонайменше 600 українських туристів, які мають право на пред`явлення відповідних вимог по стягненню грошових коштів. Відповідно до інформації, розміщеної на сайті відповідача, термін дії їх фінансового забезпечення по 21 жовтня 2021 року, тобто на даний час згідно законодавства таке фінансове забезпечення відповідача відсутнє. Згідно публічних заяв ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що призвело до відмови від орендованих приміщень, скороченню штату. Відповідач припинив ліцензію на туроператорську діяльність, з липня 2021 року не здійснює господарську діяльність, отже, не має грошових коштів для їх повернення позивачу. Відповідач пов`язує можливість повернення грошових коштів виключно у випадку їх повернення іншою компанією (нерезидентом), відносно чого ним подано позов. За таких обставин, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до явної неможливості виконання рішення суду, тому обраний спосіб забезпечення позову суттєво знизить ризики щодо майбутнього виконання судового рішення та забезпечить ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є розірвання договору та стягнення сплачених коштів у розмірі 50669 грн 77 коп. (з яких 49719 грн 77 коп. еквівалент 1466,66 євро та 950 грн сплачених за договором на туристичне обслуговування), отже, на думку суду, забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 42 674 грн 44 коп. є співмірним позовним вимогам і доцільність вжиття такого заходу забезпечення є обґрунтованою.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі № 591/7492/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" в межах суми 42674 грн 44 коп. до вирішення справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна", місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, код ЄДРПОУ 39173811.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка Тревел», місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203 (корпус В), код ЄДРПОУ 42958012.

Примірник ухвали направити позивачу до відома та Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б) для виконання.

Суддя А.С. Северинова