Рішення № 101193841, 18.11.2021, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/638/19

Провадження № 2/565/117/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/638/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У суд звернулося Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк) із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 24.12.2013 року в сумі 14294,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач ОСОБА_1 підписав заяву № б/н від 24.12.2013 року отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач, надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення закону та умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту за договором належним чином не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості по зобов`язаннях. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань станом на 10.02.2019р. утворилася заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 14294,66 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 4117,63 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита – 3205,98 грн., нарахована пеня за прострочене зобов`язання – 5051,90 грн, нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 762,26 грн., заборгованіть по судовим штрафам – 1156,89 грн. Тому заявлено АТ КБ ПриватБанк позов до суду.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зокрема вказує на те, що умови та правила на які посилається позивач, вираховуючи пеню та штрафи, він не підписував і з ними не ознайомлювався.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У справі є клопотання від представника позивача Кіріченка Р.А. про розгляд справи у відсутності представника позивача та про повне підтримання заявлених позовних вимог. Не заперечує про заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , яким у встановленому порядку надсилався виклик до суду, в судове засідання не з`явились. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши надані у справі докази, приходить до висновку про задоволення позову частково.

Судом із копії анкети-заяви відповідача від 24.12.2013 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку встановлено, що між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, а саме надання кредиту шляхом отримання платіжної картки кредитка «Універсальна».

У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав копію Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".

Відповідно до поданого позивачем розрахунку станом на 10.02.2019р. утворилася заборгованість по кредитному договору ОСОБА_1 в загальній сумі 14294,66 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 4117,63 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита – 3205,98 грн., нарахована пеня за прострочене зобов`язання – 5051,90 грн, нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 762,26 грн., заборгованіть за штрафами – 1156,89 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13 жовтня 2014 року, посилався на копію Витягу з Тарифів обслуговування карт «Універсальна» та Витяг Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі в застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заявлених до стягнення позивачем нарахованих пені та штрафів, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Розглядаючи позовні вимоги в іншій частині судом встановлено, що згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, станом на 10.02.2019 має місце заборгованість за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 за тілом кредиту у сумі 4117,63 грн. та за простроченим тілом кредита – 3205,98 грн.,

Отже, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вбачає підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 4117,63 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредита в сумі 3205,98 грн., що в загальному становить 7323,61 грн.

Стягненню із відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 984,12 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 51,23 %.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2013 року у сумі 7323 (сім тисяч триста двадцять три) гривні 61 (шістдесят одна) копійка, станом на 10.02.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 984 (дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 12 (дванадцять) копійок судових витрат.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк: місцезнаходження за адресою: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан