Ухвала суду № 101193206, 17.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

17.11.2021 Справа №607/5665/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова Група» про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова Група» про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, а саме, транспортного засобу кран КС 55727-1 на шасі МАЗ модель 6303, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_1 .

Позивач та його представник повторно не прибули в судові засідання, які були призначені на 25.10.2021 та 17.11.2021.

Перевіривши, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 223 ЦПК України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Позивач та його представник не з`являлися до суду для розгляду справи, зокрема, у судові засідання, призначені на 25.10.2021 та 17.11.2021.

При цьому, суд зазначає, що позивач був проінформований про призначені судові засідання у справі та про рух справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про вручення особисто.

У контексті наведеного суд зазначає, що в розумінні ЦПК України позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Суд дійшов висновку, що позивача та його представника належним чином було проінформовано про призначені судові засідання у справі та про рух справи, однак останні не з`являлися із невідомих суду причин та не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Отже, оскільки позивач та його представник були належним чином повідомлені судом про призначення судових засідань, у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України правового наслідку неявки позивача в судове засідання – залишення позову без розгляду.

За даних обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова Група» про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, слід залишити без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою належно повідомленого позивача та його представника в судове засідання, звернувши увагу позивача на те, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Лізингова Група» про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Ухвала суду складена та підписана 17 листопада 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко