Рішення № 101192530, 20.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9539/21

Провадження № 2/369/4780/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі Безкоровайній М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», треті особи 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено кредитний договір №2897924636-286274 від 20 березня 2021 року.

21 травня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 52405, у зв`язку із боргом за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» у розмірі 7 026,00 грн. (сім тисяч двадцять шість) гривень 00 копійки, з урахуванням витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису.

08 червня 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем, на підставі виконавчого напису № 52405 від 21 травня 2021 року, було відкрито виконавче провадження № 65735977.

Позивач вважав, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріус зазначену обставину не перевірив і незаконно вчинив виконавчий напис, у зв`язку із чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, у зв`язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, вважає за необхідне, визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Тому позивач просив визнати Виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрованим № 52405 від 21 травня 2021 року, таким, що не підлягає виконанню. Стягнути судові витрати з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».

Ухвалою суду від 13.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідачем ТОВ «КОШЕЛЬОК» було подано до суду відзив, згідно якого зазначено що 20.03.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2897924636-286274 в електронній формі (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 3200,00 (три тисячі гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Кредит надається строком на 13 (тринадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Також відповідно до пункту 2.2 Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.

Відповідно до п. 2.5. Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку Кредитодавця. Вищезазначена дата отримання кредиту зазначається у Графіку розрахунків, що є Додатком до цього Договору.

Відповідачем в порядку встановленому п. 2.5. Договору позики на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума кредиту в розмірі 3200,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК», яке надає ТОВ «Кошельок» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів.

Таким чином, Відповідачем належним чином виконані умови Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, в той час як Позивачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2897924636-286274 зі сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом.

Згідно п. 3.1. Договору Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

3.2. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). 3.3. Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору. 3.4. Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України " Про захист прав споживачів" сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентноії) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 3200,00 грн., або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 грн., або 0% від суми кредиту. 3.5. Сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Відповідно Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2897924636-286274 від 20.03.2021 року, загальний розмір заборгованості Позивача перед ТОВ «КОШЕЛЬОК» станом на 21.05.2021 року становить 6976,00 грн., з яких: 3200,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3776,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

21.05.2021 року ТОВ «КОШЕЛЬОК», у відповідності до законодавства України та керуючись ст. 87 Законом України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса та просив вчинити виконавчий напис на ДОГОВОРІ (ОФЕРТА) № 2897924636-286274 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту який укладений між ТОВ «Кошельок» та Позичальником, про стягнення з позичальника: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» 08135, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831 на реквізити одержувача: АТ КБ "ПриватБанк" код банку: 351533 поточний рахунок: № НОМЕР_2 , заборгованості в розмірі 6976,00 грн. та додаткових витрат у розмірі 50,00 грн. (п`ятдесят грн.00 коп.) пов`язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса.

Того ж дня Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович було прийнято рішення про вчинення виконавчого напису нотаріуса № 52405 про стягнення з Позивача невиплачені кошти на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2897924636-286274 від 20.03.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК».

15.06.2021 року Приватним виконавцем Валявський О.А. підставі вищевикладеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 65735977 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість у сумі 6976,00 грн., додаткові витрати 50 грн., всього 7026,00 грн.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про визнання виконавчого напису, на підставі якого було відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Валявський О.А. № 65735977 від 09.06.2021 р., таким, що не підлягає виконанню, Позивачем не надано жодного письмового доказу, які б підтверджували позицію Позивача стосовно незаконності вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

В свою чергу ТОВ «Кошельок» у відповідності до законодавства України та керуючись ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 надало Приватному нотаріусу всі необхідні документи та докази безспірності заборгованості ОСОБА_1 .

Тому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи провести у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 20.03.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 2897924636-286274 в електронній формі (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 3200,00 (три тисячі гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Кредит надається строком на 13 (тринадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, згідно якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 (далі - Боржник), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: невідомо, місце роботи: невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» (далі - Стягувач), код платника податків згідно з ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонов, буд. 8А, реквізити IВАN № НОМЕР_3 відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за Договором (ОФЕРТА) про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2897924636-286274 від 20 (двадцятого) березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК».

Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК», стягнути з ОСОБА_1 за період з 20.03.2021 року по 21.05.2021 року включно, суму заборгованості у розмірі: 3200,00 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 3776.00 (три тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 50,00 (п`ятдесят) гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 7026,00 (сім тисяч двадцять шість) гривень 00 копійок.

Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і мас бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його вчинення. Зареєстровано в реєстрі за № 52405.

15.06.2021 року Приватним виконавцем Валявським О.А. на підставі вищевикладеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 65735977 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість у сумі 6976,00 грн., додаткові витрати 50 грн., всього 7026,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Вказані обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розрахунок заборгованості безспірним, а виконавчий напис таким, що вчинений відповідного до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б переконливо доводили наявність підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення суми заборгованості з позивача.

Під час розгляду справи відповідач не спростував доводів про те що, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до пункту 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а відтак суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, не підлягає виконанню.

Третьою особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не було надіслано на адресу суду письмових пояснення із доказами підтвердження правомірного вчиненого виконавчого напису.

За таких обставини, суд встановив, що під час вчинення спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури його винесення та перевірки безспірності вимог відповідача, а отже, вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідності задоволення вимог позову.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрованим № 52405 від 21 травня 2021 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» на користь ОСОБА_1 судовий збір 1362 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні) 00 коп.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_2 ІПН: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області від 29 квітня 1996 року).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (адреса місцезнаходження Київська обл., село Чайки, вул. Антонова, будинок 8А, код ЄДПОУ 40842831).

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5).

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович (місцезнаходження: Київська обл., м. Буча, вулиця Нове Шосе).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено: 17.11.2021 року (з урахуванням перебування судді у відпустці).

Суддя А.В. Янченко