Ухвала суду № 101192205, 17.11.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1180/19

Провадження № 2/362/522/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковбеля М.М.,

з участю секретаря Сілецької М.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні в підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,,-

встановив:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 30.04.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено Виконавчий напис №8047 по стягненню з ОСОБА_3 заборгованості, що виникла за вищевказаним Кредитним договором № 04КР/31/1243/ФР від 15.08.2013 року. 16.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул I I. на підставі вищевказаного Виконавчого напису винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_3 на користь ТОВ “Вердикт Капітал” 89 773,16 гривень.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору немає, більш того, судом враховано, що Виконавчий напис №8047 по стягненню з ОСОБА_3 заборгованості, що виникла за вищевказаним Кредитним договором № 04КР/31/1243/ФР від 15.08.2013 року оскаржується в судовому порядку, а виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого напису зупинено, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст.255, 353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ковбель