Рішення № 101191825, 17.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10958/21

2/357/4453/21

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Білоцерківська міська рада про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (незаконною порубкою дерев),-

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Білоцерківська міська рада про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (незаконною порубкою дерев), мотивуючи тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 залишено без змін вирок Білоцерківського міськрайонного суду від 12.07.2019, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно з вищевказаним вироком місцевого суду, встановлено, що 25.12.2018 приблизно об 11 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на території захисного насадження, яке знаходиться в користуванні ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» по напрямку Фастів-Миронівка на перегоні Роток-Сухоліси, на 47 кілометрі ПК 2-4, квартал 22 відділу 64, що поблизу с. Томилівка Білоцерківського району Київської області, умисно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди довкіллю, самовільно, без відповідного передбаченого законом дозволу (лісорубного квитка, ордеру), виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «GL 4500М», вчинив незаконну порубку насаджень на корені, а саме: шістнадцяти дерев породи «Дуб», «Берест» та «Акація», загальною кубомасою 13,77 м. куб., а саме: породи «дуб» - 7 дерев діаметром пнів 48, 46, 40, 44, 50, 37, 42 сантиметрів; породи «берест» - 6 дерев діаметром пнів 41, 32, 30, 38, 41, 44 сантиметрів; породи «акації» - 3 дерев діаметром пнів 46, 44, 40 сантиметрів. Внаслідок незаконної порубки дерев на території захисного насадження, які знаходяться в користуванні ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», ОСОБА_1 заподіяв державі в особі ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» істотну шкоду, що полягає у послабленні захисної властивості насаджень, зменшення питомої ваги насаджень в межах площі вирубки, зменшення відсотку участі головної породи в складі насадження, так як зрубані дерева дуба відносяться до основних лісо утворюючих порід України та майнової шкоди на загальну суму 120 104,19 гривень. Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, а також висновку експерта розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев становить - 120 104,19 грн.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2019 року набрав законної сили 15.06.2021 року. Станом на день звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 у добровільному порядку збитки, завдані навколишньому природньому середовищу, не відшкодовано.

Представник позивача - Білоцерківської окружної прокуратури Клочко Ю.А. в судовому засжданні підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 не визнав позов, зазначивши, що дійсно вчинив порубку дерев, та визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, за що згідно вироку суду отримав покарання, але в даний час не має роботи, та не взмозі погасити заподіну шкоду. Не бажає сплачувати вказаний розмір шкоди, яка, на його думку, є завищеною.

В судове засідання представник Державної екологічної інспекції Столичного округу Хазанов А.В., не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи на стороні позивача - Білоцерківська міська рада, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 залишено без змін вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2019р., яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 246 КК України (а.с.18-31).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з вищевказаним вироком суду, було встановлено, що 25.12.2018р. приблизно об 11 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на території захисного насадження, яке знаходиться в користуванні ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» по напрямку Фастів-Миронівка на перегоні Роток-Сухоліси, на 47 кілометрі ПК 2-4, квартал 22 відділу 64, що поблизу с. Томилівка Білоцерківського району Київської області, умисно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди довкіллю, самовільно, без відповідного передбаченого законом дозволу (лісорубного квитка, ордеру), виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «GL 4500М», вчинив незаконну порубку насаджень на корені, а саме: шістнадцяти дерев породи «Дуб», «Берест» та «Акація», загальною кубомасою 13,77 м. куб., а саме: породи «дуб» - 7 дерев діаметром пнів 48, 46, 40, 44, 50, 37, 42 см.; породи «берест» - 6 дерев діаметром пнів 41, 32, 30, 38, 41, 44 см.; породи «акації» - 3 дерев діаметром пнів 46, 44, 40 см.

Внаслідок незаконної порубки дерев на території захисного насадження, які знаходяться в користуванні ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», ОСОБА_1 заподіяв державі в особі ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» РФ «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» істотну шкоду, що полягає у послабленні захисної властивості насаджень, зменшення питомої ваги насаджень в межах площі вирубки, зменшення відсотку участі головної породи в складі насадження, так як зрубані дерева дуба відносяться до основних лісо утворюючих порід України та майнової шкоди на загальну суму 120 104,19 гривень.

Згідно з висновком експерта №02/02-19 від 22.02.2019 в результаті незаконної порубки 16 сироростучих дерев, а саме: 6 дерев береста діаметром 41 см, 32 см, 30 см, 38 см, 41 см, 44 см, 7 дерев дуба діаметром 48 см, 46 см, 40 см, 44 см, 50 см, 37 см, 42 см, 3 дерев акації діаметром 46 см, 44 см, 40 см в захисній лісосмузі залізниці вздовж залізничної колії Біла Церква - Миронівка, 47 кілометр, пікет 2-4, яке мало місце 25.12.2018, шкода, завдана державі, згідно даних Додатку 1 «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, та з урахуванням загального індексу інфляції за період з 01.01.2009р. по 25.12.2018р. у розмірі 3,228, становить 120 104,19 грн. (а.с.37-49).

Вирок Білоцерківського міськорайонного суду набрав законної сили 15.06.2021 року. (а.с. 18-31).

Відповідно до п.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоди природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із ст. 13 Конституції України, ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Положеннями ст. 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Таким чином, функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекції Столичного округу (нова редакція)», Інспекція відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, серед інших, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Пунктом 9 вищевказаного Положення закріплено право Інспекції розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, звертатися до суду з відповідними позовами.

Вищевикладені норми законодавчих актів підтверджують, що саме Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому є належним позивачем у даній справі.

Водночас, Державною екологічною інспекцією Столичного округу не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_1 .

Відтак, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Встановлено, що Білоцерківською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу скеровано запит №50-3519 вих-21 від 08.09.2021, яким ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом №4/1/07-33/3413 від 13.09.2021 Інспекцією повідомлено про те, що заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних незаконною рубкою не вживались, оскільки розрахунок збитків проведено не особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та не на основі актів перевірок. (а.с.52, 53-55).

Таким чином, оскільки уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України.

Разом з цим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Також, відповідно до п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Станом на день звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 у добровільному порядку збитки, завдані навколишньому природньому середовищу, не відшкодовано.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення (30% - до Державного бюджету України, 50% - до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, 20% - до обласного бюджету).

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач, на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1201 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.131-1 Конституції України ,ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про тваринний світ», ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.4 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», ст.ст. 4, 12, 13, 56, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Білоцерківської міської ради 120 104 грн. 19 коп. (сто двадцять тисяч сто чотири гривні дев`ятнадцять копійок) в рахунок шкоди заподіяної лісовому господарству, а саме : 30 % від суми, що становить 36031 грн. 26 коп - до спеціального фонду Державного бюджету України; 20 % від суми, що становить 24020 грн. 84 коп. - до спеціального фонду Київського обласного бюджету; 50 % від суми, що становить 60052 грн. 10 коп. - до фонду охорони навколишнього природного середовища Білоцерківської міської ради Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) , за реєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 в дохід держави судовий збір по справі в сумі 1201 грн. (одна тисяча двісті одна гривня).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 18.11.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола