Ухвала суду № 101190346, 18.11.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/8981/21 2/303/2239/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши позовну заяву № 303/8981/21 ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова группа «Ю.Бі.Ай-КООП» про захист прав споживачів шляхом стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду позовом до ПАТ «Страхова группа «Ю.Бі.Ай-КООП» про захист прав споживачів шляхом стягнення страхового відшкодування.

Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач просить суд стягнути ПАТ «Страхова группа «Ю.Бі.Ай-КООП» страхове відшкодування за настання страхового випадку. Посилається, що 28.08.2020 року між ним та ПАТ «Страхова группа «Ю.Бі.Ай-КООП» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів.

Поняття споживача визначено в пункті 22 частини 1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Крім того, згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Підставою заявленого позивачем позову є невиконання відповідачем договірних умов, зокрема, договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в пункті 22 частини 1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.

Виходячи з мотивів позову, позивач стверджує про незаконність відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту. Такі правовідносини врегульовані спеціальним законом, яким є Закон України «Про страхування» і тому, вимоги закону України «Про захист прав споживачів» на дані правовідносини не поширюють.

Що стосується посилань на правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду цивільної справи № 761/24881/16-ц, такий на дані правовідносини не поширюється, оскільки предметом стягнення у цій справі були інфляційні втрати, три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та моральна шкода з приводу неправомірних дій відповідача щодо виплати позивачу суми банківського вкладу із нарахованими на нього відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищезазначених вимог щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру при зверненні до суду дотримано не було, у зв`язку з чим позивачу необхідно оплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

Згідно вимог ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова группа «Ю.Бі.Ай-КООП» про захист прав споживачів шляхом стягнення страхового відшкодування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали та одночасно роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо у встановлений судом строк не буде усунено ці недоліки, позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гутій