Рішення № 101190018, 18.11.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2824/2021

Номер справи 243/9740/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Добродум Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"

вимоги позивача: про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

учасники справи: не з?явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. 13.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він з 17.06.2013 працював у відповідача.

17 липня 2017 ОСОБА_1 був звільнений у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП (наказ № 5282/ДН-ос) від 10.07.2017).

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 15.03.2017 по день звільнення в розмірі 6934,32 грн., яка складалась в тому числі з оплати вимушеного простою. Окрім того, відповідачем не сплачено компенсацію за невикористані 45 днів відпустки та вихідну допомогу при звільненні.

На день звільнення відповідач відмовився виплачувати ОСОБА_1 вищезазначену заборгованість із заробітної плати і відмовляється виплачувати кошти по теперішній час. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на його користь невиплачену заробітну плату, вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсацію за невикористані 45 днів відпустки. Окрім того, посилаючись на не проведення відповідачем своєчасного розрахунку при звільненні, позивач на підставі ст.117 КЗпП просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

2.Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що у зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ "Укрзалізниця" розташованих у Донецькій області, у відповідача відсутній доступ до документації підприємства та втрачено контроль над господарською діяльністю. Регіональна філія "Донецька залізниця" фактично не може виконати обов`язки передбачені законодавством, а саме провести розрахунок з працівниками в день звільнення та видати трудову книжку, виплатити працівникам вихідну допомогу та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у зв`язку з форс-мажорними обставинами, що підтверджується висновком торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16.01.2018. Додатково зазначає, що сам по собі факт звільнення не може бути підставою для виплати працівнику заробітної плати, а відповідач не міг можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків. Таким чином нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки воно здійснюється на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати, а саме: штатного розпису, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалася. Посилаючись на наведені обставини в задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.Позивач ОСОБА_1 разом з позовною заявою подав клопотання про витребування у відповідача відомостей про розмір нарахованої, ален е виплаченої заробітної плати, про розмір компенсації за невикористані 45 днів відпустки та розмір вихідної допомоги при звільненні.

4.Позивач ОСОБА_1 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

5.Представник відповідача Цимбал М.Ю., який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.05.2021, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6.Ухвалою суду від 14.09.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків.

7.Ухвалою суду від 08.10.2021 було відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, по справі призначено судове засідання (а.с.29).

8.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

9.ОСОБА_1 відповідно наказу №108-ос від 17.06.2013 працював на посаді помічника машиніста тепловоза дільниці експлуатації локомотивів ст.Горлівка оборотного депо Микитівка, а 17.07.2017 звільнений у зв`язку зі скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України (наказ № 5282/ДН-ос від 10.07.2017), що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім?я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-15). За відомостями цієї ж трудової книжки з 18.07.2016 ДП "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", локомотивне депо "Ясинувата-Західне" ДП "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ "Ясинуватське лкокомотивне депо" структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

10.Наказом в.о. начальника структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 5282/Дн-ос від 10.07.2017 ОСОБА_1 звільнено 17 липня 2017 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку з скороченням штату з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку та компенсацією за 45 днів відпустки (а.с.16). Аналогічні відомості внесені у трудову книжку ОСОБА_1 .

11.Відповідно до розрахунків заробітної плати ВП ТЧ "Ясинувата СП "ДДЗП" філії "Дон. зал." ПАТ (ідентифікаційний код 40150216), ОСОБА_1 нараховані наступні суми:

- березень 2017 - 1355,23 грн. (оплата простоїв 1330,43 грн., мат. доп. систем. хар. 24,80 грн.), з яких сума до виплати становить 1077,66 грн.;

- квітень 2017 - 411,71 грн. (оплата простоїв 404,18 грн., мат. доп. систем. хар. 7,53 грн.), з яких сума до виплати становить 327,39 грн.;

- травень 2017 - 2727,59 грн. (оплата простоїв 2677,69 грн., мат. доп. систем. хар. 49,90 грн.), з яких сума до виплати становить 2168,93 грн.;

- червень 2017 р. - 2727,59 грн. (оплата простоїв 2677,69 грн., мат. доп. систем. хар. 49,90 грн.), з яких сума до виплати становить 2168,93 грн.;

- липень 2017 р. - 1509,60 грн. (оплата простоїв 1481,99 грн., мат. доп. систем. хар. 27,61 грн.), з яких сума до виплати становить 1200,41 грн. (а.с.17-22).

12.З особової картки працівника на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (табельний номер НОМЕР_2 ), вбачається, що він 17.06.2013 був призначений на посаду помічника машиніста, за цей період роботи перебував у відпустках з 15.06.2017 по 23.07.2014, з 01.07.2015 по 01.08.2015 та з 01.07.2016 по 08.08.2016, був звільнений 17.07.2017 у зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.22).

13.Згідно науково-правового висновку Торгово-промислової палати України, наданого ПАТ "Українська залізниця" від 16 січня 2018 втрата контролю і доступу ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код філії 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 68, починаючи з 20 березня 2017, коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, позбавило можливості ПАТ "Українська залізниця" ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код філії 40150216, виконати зобов?язання перед вивільненими працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України. Це свідчить про відсутність вини ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код філії 40150216, у невиконанні своїх зобов?язань. Унеможливлення виконання обов?язків, передбачених законодавством України про працю, а саме ч.1,3 ст.49-2 КЗпП, ч.3 ст.184 КЗпП, ст.186-1, 198, 47, 83, 115, 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території м.Донецька, Донецької області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо (а.с.46-62).

V. Оцінка суду.

14.Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15.У частині 1 статті 94 КЗпП України міститься дефініція поняття "заробітна плата". Так, згідно законодавчого визначення заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься у ст.1 Закону України "Про оплату праці".

Положеннями ст.115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

16. Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Таким чином, законодавець покладає обов?язок щодо нарахування заробітної плати та надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати саме на роботодавця.

17. Відповідно до положень ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

18. Відповідно до положення ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

19. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

21. Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження факту трудових відносин з відповідачем, нарахування та розміру заробітної плати, простою, у період з березня 2017 по липень 2017, суд вважає їх належними, достовірними та допустимими, оскільки вони узгоджуються між собою. Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в тій частині, що у зв`язку з ненадходженням кадрової та первинної документації та невиконанням позивачем своїх трудових обов`язків у відповідача були відсутні підстави нараховувати позивачеві заробітну плату за період з 01.03.2017 по день звільнення, оскільки на підприємстві був встановлений простій, що підтверджується відповідним наказом.

Відповідно до положень ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Окрім того, Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не скасовує обов`язків роботодавця, визначених статтею 115 КЗпП України.

22.З наданих позивачем розрахункових листків заробітної плати за період з березня 2017 по липень 2017 вбачається, що позивачу було нараховано заробітну плату, оплату простою, однак зазначені суми виплачені не були, що відповідачем не спростовано.

23.Водночас, розмірковуючи над доводами відповідача щодо неможливості виконання покладених на нього зобов`язань у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, суд зазначає, що згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. В той же час, виходячи із цивільно-правової доктрини та співвдношення загальних і спеціальних правових норм, з огляду на припис ч.1 ст.9 ЦК України, до врегулювання трудових відносин, що не врегульовані відповідними спеціальними нормами актів трудового законодавства, можливо застосувати положення цивільного законодавства у контексті загальної норми.

24.Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Згідно ч.2 ст.11 цього Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов?язковими для застосування на всій території України.

Згідно з п.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України № 44 (5) від 18.12.2014 р. (зі змінами та доповненнями), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Пунктом 6.2 Регламенту передбачено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів. Відповідно до п.6.4.3. Суб?єкти господарювання для отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов`язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (Додатки №№ 2, 3 до Регламенту). Суб?єкти господарювання для отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, за зобов`язаннями (обов`язками), передбаченими законодавчими та іншими нормативними актами, надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені цією формою заяви (Додаток № 4 до Регламенту).

25.Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року встановлено, що відсутність вини ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", ідентифікаційний код філії 40150216, у невиконанні своїх зобов?язань. Унеможливлення виконання обов?язків, передбачених законодавством України про працю, а саме ч.1,3 ст.49-2 КЗпП, ч.3 ст.184 КЗпП, ст.186-1, 198, 47, 83, 115, 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території м.Донецька, Донецької області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

26.За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові № 6-948цс16, з огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини. Настання обставин непереборної сили, що встановлені висновком торгово-промислової палати, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

27.На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч.1 ст.614 ЦК України). Обов`язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.

28.Отже, вина регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", яка є основною умовою відповідальності за ст.117 КЗпП України відсутня, що виключає можливість відповідальності за несвоєчасну виплату невиплату належних працівникові сум при звільненні. В той же час настання форс-мажорних обставин жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку виплатити позивачу заробітну плату, вихідну допомогу та компенсацію за невикористані дні відпустки, оскільки заробітна плата, в тому числі оплата за час простою (стаття 113 КЗпП), компенсація за невикористані дні відпустки (стаття 83 КЗпП), вихідна допомога при звільненні (стаття 44 КЗпП), не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.

29.Відповідач не оспорює той факт, що при звільненні позивача розрахунок з ним не проведено. Відповідач посилається на те, що робоче місце позивача фактично знаходилось на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що через захоплення підприємства відповідач втратив контроль над виробничими потужностями, що захоплення підприємства сприяє загрозі життя при знаходженні на території виробничих підрозділів уповноважених осіб, які мають здійснювати організацію та контроль ведення господарської діяльності, у зв`язку з чим відповідач не має об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків у спірний період та виконати свої зобов`язання за трудовим договором, а тому через відсутність зв`язку з виробничими підрозділами, а також не передачею з непідконтрольної території первинних документів, на підставі яких здійснюється нарахування заробітної плати та інші виплати, нарахування заробітної плати працівникам припинено.

30.Відповідно до частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відповідно до статті 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

31.Позивачем на підтвердження факту наявності та розміру заборгованості по заробітній платі надано суду наказ про звільнення з вказівкою про необхідність виплатити вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані 45 днів відпустки та розрахункові листки заробітної плати за період з березня по липень 2017, особову картку працівника. Відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів не надано суду жодних відомостей про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, розмір компенсації за невикористані 45 днів відпустки та розмір вихідної допомоги при звільненні позивача.

32.Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Отже, надані позивачем розрахунки заробітної плати (розрахункові листи) є належними доказами, що вказують на розмір нарахованої заробітної плати (оплати простою).

33.З урахуванням наведеного, факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в його трудовій книжці, наказом про припинення трудового договору. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували відомості щодо нарахованої позивачу заробітної плати за період з березня 2017 по 17 липня 2017, які зазначені в розрахунках заробітної плати за березень - липень 2017, які надані до суду позивачем. Трудова книжка позивача заповнена належним чином із зазначенням наказів про прийняття на роботу та його звільнення з роботи, скріплених печаткою підприємства. Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, який використав їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання. Відсутність у відповідача первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, оскільки відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією. Враховуючи, що в період встановленого структурним підрозділом "Донецька дирекція залізничних перевезень" простою, позивач на виконання наказу до дня звільнення виходив на своє робоче місце, на день його звільнення наказ про встановлення простою скасовано не було, у відповідача відсутні підстави не здійснювати позивачу оплату за час простою, яка була йому нарахована. Оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заробітної плати за березень - липень 2017, у строки, встановлені частиною першою статті 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства при звільненні, не виплатив ці суми і на час розгляду справи судом, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі за березень - липень 2017 підлягають задоволенню у сумі 8731,72 грн., в тому числі за березень 2017 у сумі 1355,23 грн., за квітень 2017 у сумі 411,71 грн., за травень 2017 у сумі 2727,59 грн., за червень 2017 у сумі 2727,59 грн., за липень 2017 у сумі 1509,60 грн. При цьому суд зауважує, що стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 8731,72 грн. не буде виходом за межі позовних вимог, оскільки позивачем заявлялася вимога про стягнення заробітної плати з березня по липень 2017, але було неправильно обчислено її розмір.

34.Як вбачається з наказу про звільнення, позивач ОСОБА_1 станом на день звільнення має 45 днів невикористаної відпустки, компенсація за які мала бути нарахована та виплачена позивачу. Однак, як вбачається з розрахункового листка за липень 2017 р., така компенсація відповідачем нарахована та виплачена не була. Відповідачем відомостей про розмір нарахованої компенсації суду не надано.

35.Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

36.В матеріалах справи відсутні відомості відносно розміру нарахованої заробітної плати позивача протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед звільненням, тому розмір компенсації за невикористані дні відпустки обчислюватиметься з урахуванням наявних у суду відомостей, а саме заробітної плати позивача за період з березня 2017 р. по липень 2017 р. включно. Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 7, передбачено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Таким чином, сума заробітної плати, нарахованої позивачу за період з березня 2017 по 17.07.2017 включно становить 8731,72 грн., кількість календарних днів за винятком святкових та неробочих днів з 01.03.2017 по 17.07.2017) - 133 календарних дні (139 календарних днів - 6 святкових та неробочих дня у відповідності до ст.73 КЗпП України, а саме: 8 березня, 1 Травня, 9 Травня, День Конституції України, Великдень, Трійця). Тобто сума компенсації за один день відпустки становитиме 65,65 грн. (8731,72 грн. / 133 календарних дні). За наведених обставин сума компенсації за 45 днів невикористаної відпустки становитиме 2954,34 грн. і має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

37.Відповідно до положення ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

38.Відповідно до наказу про припинення трудового договору роботодавець повинен був виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, проте як вбачається з розрахункового листка за липень 2017 вихідна допомога нарахована не була. За розрахунком суду розмір вихідної допомоги складатиме 2727,59 грн., оскільки розмір заробітної плати у травні 2017 та у червні 2017 (що передують липню 2017) становив 2727,59 грн., тобто саме в такій сумі буде нарахований середньомісячний заробіток для виплати вихідної допомоги у відповідності до абз.3 п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати.

39.На підставі ч.1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення, має перед ним заборгованість з заробітної плати, тобто наявні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Однак, як було встановлено судом, вина регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", яка є основною умовою відповідальності за ст.117 КЗпП України відсутня, що виключає можливість відповідальності за несвоєчасну виплату невиплату належних працівникові сум при звільненні. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку задоволенню не підлягають.

40.Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

41.Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані, але не виплачені суми заробітної плати, оплати простою, компенсації за невикористані 45 днів відпустки та вихідної допомоги, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

43. Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270 грн.

44. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог про стягнення заробітної плати у сумі 908,00 грн.

45. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку у сумі 908,00 грн., з урахуванням відмови у задоволенні цих позовних вимог слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 44, 94, 113, 116, 117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість з заробітної плати за період з березня 2017 по 17 липня 2017 у сумі 8731,72 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки у сумі 2954,34 грн. та вихідну допомогу при звільненні у сумі 2727,59 грн., а в загальній сумі 14413 (чотирнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 65 коп., з яких підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

3.Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

4.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5.Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь держави на рахунок отримувача: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв