Ухвала суду № 101189196, 18.11.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.11.2021 227/2258/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі с/з Лагутіній К.А.

за участю

прокурора Ленкевич І.В.

захисника Кириченко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Білозерське, не одружений, неодноразово судимий, утриманців не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК України.

Прокурором було заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти інші злочини, що підтверджує існування ризику того, що обвинувачений може вчинити нові кримінальні правопорушення. Окрім того, обвинувачений не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків та законного джерела існування, що підтверджує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Обвинувачений та його захисник просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши про те, що обвинувачений, який тривалий час знаходиться під вартою, хворіє на гіпертонічну хворобу, що підтверджується довідкою та потребує невідкладного медичного обстеження.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Згідно п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність вказаних ризиків, оскільки ОСОБА_1 є особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, судимість за які є не знятою та не погашеною, і на сьогоднішній час ОСОБА_1 , офіційно не працює, тобто не має джерела існування, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Стосовно заявленого обвинуваченим та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, в зв`язку із поганим станом здоров`я обвинуваченого слід зазначити, в судовому засіданні стороною захисту не було надано доказів того, що обвинувачений за станом здоров`я не може перебувати в установі виконання покарань та потребує екстреної госпіталізації.

Окрім того, в судовому засіданні обвинувачений суду повідомив, що, знаходячись під домашнім арештом та будучи хворим на гіпертонічну хворобу, він періодично вживав наркотичні засоби, які самостійно виготовляв з «семечки», так йому необхідно було вживати такі засоби, тобто, на думку суду, погіршував, таким чином, перебіг існуючої у нього гіпертонічної хвороби, при цьому, він усвідомлював, що виготовлення наркотичного засобу є кримінально –караним діянням.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі обвинувачений може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення і з врахуванням того, що останнім часом він не жив за місцем реєстрації, знаючи, яке покарання йому може бути призначено в разі визнання його винуватим за інкримінованими правопорушеннями, обвинувачений може ухилитися від суду.

Суд вважає, що в судовому засіданні, прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам і тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183,194,331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою – задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 18.11.2021 по 16.01.2022 року включно з утриманням його в ДУ« Бахмутська УВП № 6», з можливістю внесення застави на умовах, визначених ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Корнєєва