
Справа № 161/9633/21
Провадження № 2/161/2839/21
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Волинського національного університету імені Лесі Українки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію місця проживання,
В С Т А Н О В И В:
27 травня 2021 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся в суд з позовом до Волинського національного університету імені Лесі Українки (далі - відповідач, ВНУ ім. Лесі Українки), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - треті особи), про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію місця проживання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1989 року на підставі ордеру про вселення позивач, його батьки (треті особи) та сестра були вселені у сімейну секцію гуртожитку АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що 15 червня 2014 року знявся з реєстрації місця проживання у цьому житловому приміщенні, оскільки виконував бойові завдання в зоні бойових дій на Сході України, але він не втратив інтересу до житла та вважає, що має право повторно вселитися у ньому та зареєструватися. На неодноразові звернення до відповідача, він не дозволяє йому зареєструвати своє місце проживання у гуртожитку. Посилаючись на порушення своїх житлових прав позивач просить визнати за ним право користування житловим приміщення та реєстрацію місця проживання у гуртожитку АДРЕСА_1 .
02.07.2021 року відповідач Волинський національний університет імені Лесі Українки подав відзив на позовну заяву (а.с. 30-33), в якому зазначив, що позивач був вселений до спірного житлового приміщення разом із членами сім`ї, вказаними в ордері, зареєструвався в ньому, а відтак ордер був реалізований та втратив свою силу. Жодним нормативно-правовим актом не передбачені підстави для повторної реєстрації особи за вже реалізованим ордером. Надалі, 15.06.2014 року позивач залишив місце проживання у спірному приміщенні, а 08.10.2015 року за власним бажанням знявся з реєстраційного обліку. Вважає, що посилання позивача на положення ст. 65 ЖК України є безпідставними, оскільки дані правовідносини регулюються іншими нормами ЖК України, а саме ст.ст. 127-29 ЖК України. Крім того, з 26.09.2019 року позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Таким чином, вважає, що за позивачем ОСОБА_3 не може бути визнано право користування спірною житловою площею у гуртожитку № 6 без будь-якого правового зв`язку з Університетом та за умови наявності в позивача власного житлового приміщення. Просить у задоволенні позову відмовити.
28.07.2021 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача (а.с. 5055). зазначивши, що позивач звертається до суду не з позовом про надання йому окремого житла за ордером для вселення в гуртожиток за відповідним рішенням Університету, не просить поновити його право на житло, що виникло на підставі вселення його у спірне приміщення за ордером, не доводить факту збереження за ним право на житло на час тимчасової відсутності - ОСОБА_3 просить визнати за ним право на житло, яке набуто ним з інших підстав, а саме: право на вселення в житло як члена сім`ї наймача, зі згоди своїх батьків. Безпідставним є посилання відповідача на втрату позивачем право на житло в спірному приміщенні, оскільки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням можливо лише на підставі рішення суду. Проте таке рішення щодо ОСОБА_3 відсутнє.
29.07.2021 року від третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшли спільні письмові пояснення (а.с. 56-57), в яких зазначили спірне житлове приміщення було надано ОСОБА_4 в 1989 році у зв`язку з роботою у Луцькому педінституті, правонаступником якого відповідач. Житло було надано на склад сім`ї з п`яти осіб, в тому числі і на позивача, який на той час був неповнолітнім. У зв`язку з участю в АТО, позивач в 2014-2019 роках в спірному приміщенні не проживав, з реєстрації знявся. Після повернення до м. Луцька знову вселився до них у сімейний гуртожиток з їхньої згоди.Вказують, що позивач постійно проживає з ними, доглядає їх, а іншого місця проживання не має
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та вказала, що позивач добровільно знявся з місця проживання у гуртожитку та нового ордера не отримував. Також вказує, що відповідач забезпечений іншим житлом.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, у спільній заяві просять суд слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити (а.с. 56-57).
Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 серпня 1989 року позивач, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (батьки позивача), ОСОБА_6 (сестра позивача) та ОСОБА_7 (померла) отримали від Луцького педагогічного інституту, правонаступником якого є відповідач ВНУ ім. Лесі Українки, ордер на вселення у житлове приміщення в гуртожитку АДРЕСА_1 (а.с.9).
Позивач вказує, що добровільно 15 червня 2014 року знявся з реєстрації місця проживання у цьому житловому приміщенні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтями 127-129 ЖК Української РСР визначено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.
Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування.
На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
З вищенаведених положень житлового законодавства слідує, що єдиною правовою підставою для вселення та реєстрацію місця проживання у гуртожитку є спеціальний ордер, який видається адміністрацією підприємства, установи, організації, або органом місцевого самоврядування.
В розглядуваному випадку, позивач, за власною волею 15 червня 2014 року знявся з реєстрації місця проживання у гуртожитку, тобто, втратив інтерес до користування наданим йому раніше житловим приміщення.
Підстав повторно визнавати за ним право користування та реєстрації у гуртожитку суд не вбачає, оскільки ордеру на повторне вселення у це житлове приміщення позивачу не надавалося, а відповідні позовні вимоги він не заявляє.
Крім того суд зазначає, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач має у приватній власності квартиру за адресою АДРЕСА_3 , тобто, він забезпечений житлом. За цією ж адресою відповідач був зареєстрований до 10 лютого 2021 року, а подальше самостійне зняття ним з місця реєстрації не свідчить про його право на повторне вселення у гуртожиток відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 127-129 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Волинського національного університету імені Лесі Українки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права користування житловим приміщенням та реєстрацію місця проживання - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 18 листопада 2021 року.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4
Відповідач: Волинський національний університет імені Лесі України, код ЄДРПОУ 02125102, місце знаходження: 43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13
Треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
1)ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання:
АДРЕСА_5 )ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська
Судове рішення № 101186932, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 17.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/9633/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: