Рішення № 101185083, 18.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12076/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з майна та скасування відомостей про боржника.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить зняти арешт з майна, який був накладений відповідно до виконавчого провадження № 33068995, та скасувати відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із наявністю в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт № 13449599, позивач не може розпоряджатися майном, що йому належить. Вказує, що матеріали виконавчого провадження № 33068995 знищено за закінченням терміну їх архівного зберігання. Разом із тим, згідно з довідкою Ізяславської ДПІ від 23.11.2020 № 38349/ФОП/22-01-13-04 станом на 23.11.2020 по виконавчому листу № 2270/2058/12 відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів до бюджету.

До суду 25.10.2021 року надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 27.12.2012 виконавче провадження № 33068995 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна та коштів, на які можливо було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом. Борг за виконавчим документом та виконавчий збір і витрати на організацію виконавчих дій не сплачено. Зазначає, що податковий борг по виконавчому листу № 2270/2058/12 був списаний як безнадійний, згідно з рішенням про списання безнадійного податкового боргу № 1 від 26.02.2015.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду 06.10.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У період з 18.06.2012 по 27.12.2012 на виконанні у Ізяславському відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебувало виконавче провадження № 33038995 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012 № 2270/2058/12 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Ізяславської міжрайонної податкової інспекції в дохід бюджету 35047,76 грн в рахунок погашення податкового боргу.

Державним виконавцем 27.12.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження.

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.12.2012 у виконавчому провадженні № 33068995 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 27.12.2012 внесено запис № 13449599 про арешт всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

У зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення, та безрезультатністю здійснення заходів щодо розшуку такого майна, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з Актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 01.03.2016 матеріали виконавчого провадження № 33068995 знищено за закінченням терміну їх архівного зберігання.

Листом приватного нотаріуса від 21.05.2021 № 197/01-16 позивача повідомлено, що згідно зі статтею 55 Закону України "Про нотаріат" під час посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомою майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. Оскільки у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис № 13449599 про арешт всього майна, що належить ОСОБА_1 , не можливо вчиняти дії щодо розпорядження майном.

Враховуючи вказану відповідь та обставину щодо необхідності скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, що перешкоджає реалізувати право розпоряджатися власним майном, позивач з метою відновлення порушеного права, звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (що був чинний на момент завершення виконавчого провадження № 33038995) (далі - Закон № 606-ХІV).

Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 11 Закону № 606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 52 Закону № 606-ХІV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з частиною другою статті 55 Закону № 606-ХІV державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (стаття 40 Закону № 606-ХІV).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 37 Закону № 606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів існування на момент звернення з цим позовом до суду незавершених виконавчих проваджень, у межах яких ОСОБА_1 виступає боржником та на майно якого накладено арешт, в тому числі й за виконавчим листом № 2270/2058/12, виданим Хмельницьким окружним адміністративним судом, та не підтверджено належними доказами правомірності існування іншого виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.

Згідно з статтею 38 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Аналізуючи вказані приписи Закону № 606-XIV, враховуючи, що судом підстав для продовження дії арешту майна ОСОБА_1 не встановлено, суд доходить висновку про безпідставність дії арешту майна.

Разом із тим суд звертає увагу на твердження сторін про знищення матеріалів виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну їх архівного зберігання, та вказує на таке.

Відповідно до положень пунктів 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, чинного на момент проведення примусового виконання, передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. державному виконавцеві.

Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З огляду на вищевказане, знищенню підлягають тільки завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились, а тому, з урахуванням Акту від 01.03.2016 про знищення матеріалів виконавчого провадження № 33068995 за закінченням терміну їх архівного зберігання, і відсутності виконавчих проваджень у період з 2012 по 2021 роки, суд дійшов висновку, що виконавче провадження № 33068995 є завершеним, що в свою чергу мало стати наслідком для зняття накладеного арешту.

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений відповідно до виконавчого провадження № 33068995, та зобов`язання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений відповідно до виконавчого провадження № 33068995.

При вирішенні спору суд обирає спосіб захисту, застосований Верховним Судом у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15.

Щодо позовної вимоги про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

У цій справі судом встановлено, що у Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація про невиконані майнові зобов`язання та запобігання відчуженню майна ОСОБА_1 .

Оскільки у зазначеному реєстрі відсутні відомості про боржника ОСОБА_1 , у задоволенні позовних вимог у частині скасування відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений відповідно до виконавчого провадження № 33068995.

Зобов`язати Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений відповідно до виконавчого провадження № 33068995.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 листопада 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, Хмельницький, Хмельницька область, 29005 , код ЄДРПОУ - 43316784)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап