Рішення № 101184890, 18.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5485/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 з розрахунку 60 відсотків від заробітку і застосування максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;

- присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі № 540/1032/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області надано лист від 06.08.2021 № 2100-0802-6/37481, зі змісту якого та наданих додатків встановлено, що пенсія ОСОБА_1 перерахована з розрахунку 60 % та з обмеженням її максимального розміру.

Вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 60 відсотків від заробітку і застосування максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, протиправними з наступних підстав.

З моменту призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ до статті 50-1 цього Закону неодноразово вносилися зміни. В той же час. змінена редакція статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та положення інших законів з питань пенсійного забезпечення суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, оскільки передбачають зменшення розміру пенсії у відсотках до заробітної плати, запроваджують обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), тобто дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Позивач вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, підвищення окладу працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, щомісячної премії, отже внесені Законами № 3668-VІ, № 76-VIII зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.05.2018 по справі № 308/11498/16-а, від 19.06.2018 по справі №583/2264/17, від 31.07.2019 по справі № 569/4150/16-а.

За таких обставин, відповідач протиправно зменшив розмір пенсії позивачу під час її перерахунку до 60% від заробітку.

Крім того, оскільки позивачу пенсія була призначена у 2001 році, отже, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені частиною п`ятнадцятою ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою від 24.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справи та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.10.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.

14.10.2014 прийнятий новий Закон України "Про прокуратуру № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 № 1697- VII попередній Закон від 05.11.1991 № 1789-ХІІ із змінами, частково втратив чинність, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Пунктом 2 статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 (зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до абзацу шостого частини 15 статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 (зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімум, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

На момент звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії КМУ не було прийнято відповідний нормативно-правовий акт на виконання положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у чинній редакції, а тому право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

На сьогоднішній день діє норма розрахунку пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яка визначає відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, а саме 60%.

При перерахунку пенсії позивачу Головним управлінням протиправної дії або бездіяльності не допущено, а правові підстави для здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 08.04.2021 № 21-153вих-21, без обмеження пенсії у її максимальному (граничному) розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат відсутні.

Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Олешківському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.10.2001 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789 "Про прокуратуру".

Пенсія призначена відповідно до Закону № 1789 в розмірі 90% середньомісячного заробітку та виплачується без обмеження її максимальним розміром.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі № 540/1032/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.03.2020 за № 51 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Херсонської області від 10.03.2020 р. № 18-144 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22.06.2021 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 1631 2021р. у справі № 540/1032/20.

21.07.2021 року відкрито виконавче провадження № 66121701 з примусового виконання виконавчого листу № 1631 2021р. у справі № 540/1032/20.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі № 540/1032/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 року з розрахунку 60 відсотків від заробітку і застосування максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон України №1789-ХІІ).

Згідно із частинами 1, 2 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ ( в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001, чинної на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 12 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

За приписами частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, на час призначення пенсії ОСОБА_1 порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

В подальшому Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону України № 3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону України № 1789- ХІІ (в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015.

Згідно пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону України № 1697-VII попередній Закон України "Про прокуратуру" зі змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Крім того, Законом України від 02.03.2015 № 213-VII знову внесено зміни до статті 50-1 Закону України № 1789-ХП, а саме, в ч. 15 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХП, згідно з якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 01.10.2001 року та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України № 1789-ХІІ, з розрахунку 90 відсотків від складових заробітної плати, без її обмеження.

Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Судом встановлено, що пенсія була призначена відповідно до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ в редакції чинній на час призначення, тобто до набрання чинності Законом України № 1697- VII.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Однак, як виходить з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015, цей закон набирає чинності з 01.01.2016 та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.

Законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

До пенсії ОСОБА_1 не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України № 1697-VIІ, оскільки позивачу пенсію за вислугою було призначено до 01.01.2016 року.

Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення ч. 1 ст. 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово - економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського Суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд зазначає, що у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та "Федоренко проти України" ЄСПЛ констатував, що право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, Рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с 21, п. 31; пункт 21 Рішення ЄСПЛ у справі Федоренко проти України).

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 Рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року у справі Von Maltzan and Others v. Germany).

ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Слід зазначити, що при призначенні пенсії позивач мав законні очікування на виплату в подальшому пенсії у розмірі значно більшому у зв`язку з підвищенням окладів працівникам прокуратури та зростанням заробітної плати.

У рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України вказує на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1974 року по справі "Міллер проти Австрії" Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Враховуючи викладене суд вважає, що обмеження максимального розміру пенсії позивача, якому право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про прокуратуру", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що пенсія позивачу підлягає перерахунку без обмеження граничного розміру.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, оцінивши докази наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 року з розрахунку 60 відсотків від заробітку і застосування максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 112010201