Рішення № 101184825, 10.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

10.11.2021 р. справа №520/15086/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Кухар М.Д.

при секретареві судового засідання - Койдан Ю.О.,

за участю:

представника відповідача - Литовченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Правовий висновок про невідповідність найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який 08.06.2021 року затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 2056/5.

В обґрунтування вимог заявленого позову позивач зазначає, що оскаржуваний висновок затверджено Наказом Міністерства юстиції України 2056/5 від 08.06.2021 року.

Позивач вважає вказане Рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням процедури його прийняття та таким, що підлягає скасуванню та порушує права позивача, передбачені частиною 1 статті 94 ЦК України. Позивач, зокрема, посилається на ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" не було завчасно повідомлене про дату, час та місце засідання Комісії, призначене на 03.06.2021 року о 10 год. 00 хв. Позивач також зазначає, що посилань на обставини та фактори за допомогою яких було встановлено зв`язок слово "ФРУНЗЕ" з назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" саме з ОСОБА_1 не зазначено. Тому, на погляд позивача, є не зрозумілим, на чому базується одностайно прийняте рішення Комісії підтримати правовий висновок невідповідність найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" Закону.

Відповідач - Міністерство юстиції України, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що при проведенні правової експертизи Комісією встановлено, що найменування об`єкта правової експертизи не відповідає частині другій статті 3 Закону № 317-УІІІ, оскільки у назві товариства використано прізвище ОСОБА_1 , який був військовим комісаром, керував боротьбою проти українських повстанців, Уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, Член Політбюро ЦК КП(б)У. Так, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 317-УІІІ до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено, зокрема, назви підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР).

Таким чином, назва об`єкта правової експертизи позивача містить символіку комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону № 317-УІІІ.

У судове засідання, призначене на 10 листопада 2021 року, прибув представник відповідача, який у судовому засіданні проти вимог заявленого позову заперечував, зазначивши, що оскаржуваний висновок не порушує права позивача, а суб`єкт владних повноважень діяв у спосіб та у межах, визначених законодавством.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, викладених у наданому відзиві, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що Комісією з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Комісія) від 03.06.2021 року ухвалено Правовий висновок № 12 про невідповідність найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», яким встановлено, що «найменування об`єкта правової експертизи не відповідає частині другій статті 3 Закону».

Зазначений правовий висновок затверджено Наказом Міністерства юстиції України 2056/5 від 08.06.2021 року (далі - Рішення).

Позивач зазначає, що за результатами даного Рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" має привести свою назву у відповідність до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон) або припинити діяльність.

Позивач вважає вказане Рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням процедури його прийняття та підлягає скасуванню, оскільки порушує право позивача, передбачене частиною 1 статті 94 ЦК України

Відповідно до пункту 21 Порядку прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" затвердженого Постановою КМУ від 27.05.2015 року № 354 (далі - Порядок). Рішення Мін`юсту оприлюднюється на його офіційному сайті та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.

Зазначені обставини зумовили позивача звернутись з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу створення, існування, припинення об`єктів права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а правовідносини з приводу заборони пропаганди комуністичного тоталітарного режиму урегулюванні положеннями Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Так, 21.05.2015 року набрав чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.07.2019 року у справі № 1-24/2018()1919/17 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 року № 317-VIII зі змінами.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України № 317-VIII, символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає:

а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР, держав так званої "народної демократії": Народної Республіки Албанії (Соціалістичної Народної Республіки Албанії), Народної Республіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Народної Республіки Румунії (Соціалістичної Республіки Румунії), Угорської Народної Республіки, Чехословацької Соціалістичної Республіки, Федеративної Народної Республіки Югославії (Соціалістичної Федеративної Республіки ОСОБА_2 ) та соціалістичних республік, що входили до її складу, крім тих, що є чинними (діючими) прапорами або гербами країн світу;

б) гімни СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік чи їх фрагменти;

в) прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п`ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п`ятикутної зірки;

г) символіку комуністичної партії або її елементи;

ґ) зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів;

д) зображення, пам`ятники, пам`ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам`ятників та пам`ятних знаків, пов`язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);

е) зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування (крім цитат, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів;

є) назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);

ж) найменування комуністичної партії.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України № 317-VIII, пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам цього Закону приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст.7 Закону України № 317-VIIІ, юридичні особи, політичні партії, інші об`єднання громадян, зареєстровані на день набрання чинності цим Законом, у разі порушення його вимог зобов`язані протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність із вимогами цього Закону. При цьому такі юридичні особи звільняються від сплати адміністративного збору під час державної реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних з приведенням їх у відповідність із цим Законом.

У разі недотримання вимог цього Закону юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, зазначеними у пункті 3 цієї статті Закону, їхня діяльність підлягає припиненню в установленому законом порядку, крім випадків, коли юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян вжито заходів щодо дотримання вимог цього Закону, а неможливість державної реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних з приведенням їх у відповідність із цим Законом, зумовлена об`єктивними причинами.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати, зокрема, символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";

Відповідно до положень п. 23 Порядку прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015 року № 354, у десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону, Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

При проведенні правової експертизи Комісією встановлено, що найменування об`єкта правової експертизи не відповідає частині другій статті 3 Закону № 317-УІІІ, оскільки у назві товариства використано прізвище ОСОБА_1 , який був військовим комісаром, керував боротьбою проти українських повстанців. Уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, Член Політбюро ЦК КП(б)У.

Так, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 317-УІІІ до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено, зокрема, назви підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР).

Як встановлено під час розгляду справи оскаржуваним висновком встановлено, що назва об`єкта правової експертизи позивача містить символіку комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону № 317-УІІІ.

Отже, за наслідками проведеної правової експертизи на відповідність найменування Позивача вимогам Закону № 317-УІІІ Комісією складено Правовий висновок від 03.06.2021 № 12 «Про невідповідність найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Фрунзе» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Правовий висновок).

Підставою для проведення правової експертизи ТОВ "Автоцентр Фрунзе" була ініціатива Міністерства юстиції України (службова записка Департаменту нотаріату та державної реєстрації від 24.05.2021 року № 3187-19.3.2-21).

Позивачем у позові наголошено на тому, що у Комісії виникло право на підставі п. 9 Порядку №354 отримувати інформацію від ТОВ "Автоцентр Фрунзе" лише з 24.05.2021, тоді як лист щодо надання пояснень за підписом Голови Комісії О. Оніщук датований 20.04.2021 № 3338/19.3.2/33-21, тобто майже за місяць до виникнення підстав для отримання такої інформації.

Відповідно до підпункту 2-2 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228) основним завданням Мін`юсту є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, Міністерство юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом (підпункт 83-7 пункту 4 Положення №228).

Крім того, Міністерство юстиції України відповідно до пункту 8314 Положення приймає рішення щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону №317-VIII.

Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону № 317-УІІІ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 354 (далі - Порядок № 354).

Суд зазначає, що пунктом 3 Порядку № 354 встановлено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Так, листом від 20.04.2021 № 3338/19.3.2/33-21 Міністерство юстиції України за підписом заступника Міністра з питань державної реєстрації О. Оніщук повідомило ТОВ "Автоцентр Фрунзе" про необхідність надання пояснень з приводу не приведення свого найменування у відповідність з вимогами Закону № 317-УІІІ для подальшого розгляду на засіданні Комісії.

Отже, Міністерство юстиції України, як центральний орган мав право звернутися та як встановлено під час розгляду справи, звернувся із відповідним листом до ТОВ "Автоцентр Фрунзе" з метою отримання відповідних пояснень.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку № 354, для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону № 317-УІІІ, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.

Наказом Мін`юсту від 09.06.2015 № 167/7 було створено Комісію з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Комісія) та наказом Міністерства юстиції України від 09.06.2015 № 895/5 затверджено Положення про Комісію (далі - Положення № 895/5).

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом

Відповідно до покладених завдань Комісія забезпечує проведення правової експертизи об`єднання громадян, діяльність, найменування та/або символіка яких досліджуються на відповідність вимогам Закону № 317-УІІІ, підготовку за результатами правової експертизи правових висновків про відповідність/невідповідність діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону № 317-УІІІ.

Так, пунктом 1 розділу II Положення № 895/5 визначено, що основним завданням Комісії є проведення правової експертизи матеріалів, поданих до неї, щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Комісія на етапі проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи відповідно до пункту 9 Порядку 354 має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Таким чином, враховуючи наведені приписи чинного законодавства ані Комісія, ані Міністерство юстиції України не обмежені на вчинення дій, направлених на збір, обробку та узагальнення інформації відносно об`єктів правової експертизи для прийняття в подальшому обґрунтованого рішення.

Щодо конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Також зазначено про те, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на загальновідомі ознаки та властивості індивідуального акту, оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії та не містить загальнообов`язкових правил поведінки.

Суд зазначає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Суд вважає, що оскаржуваний висновок не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Стосовно неналежного повідомлення позивача про засідання Комісії судом зазначається, що згідно з пунктом 3 розділу IV Положення № 895/5 секретар Комісії завчасно повідомляє членів Комісії і заінтересованих осіб про проведення засідання, про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на виконання вищезазначеного на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі "Департамент нотаріату та державної реєстрації-" в рубриці "До уваги громадян", "Комісія з питань дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" за посиланням на відповідну сторінку сайту в мережі Інтернет було розміщено оголошення про засідання Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, яке було заплановано о 10 год. 00 хв. 03 червня 2021 року за адресою: м.Харків, вул. Євгена Сверстюка, 15, каб. 1208.

Водночас, рекомендованим листом від 27.05.2021 вих. № 1821/19.3.2/33-21 Міністерство юстиції України проінформувало також ТОВ "Автоцентр Фрунзе" про засідання Комісії.

Отже, твердження позивача щодо неналежного повідомлення про засідання Комісії не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Щодо тверджень позивача, що оскаржуваний Правовий висновок від 03.06.2021 не відповідає Додатку до Положення про Комісію, оскільки в ньому не зазначено прізвища, імена, по-батькові, освіта, спеціальність, посади, наукові ступені та звання щодо членів комісії, судом під час розгляду справи встановлені наступні обставини.

Пунктом 7 розділу IV Порядку № 354 встановлено, що секретар Комісії готує проект наказу про затвердження правового висновку про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення Комісією.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 № 2056/5 затверджено Правовий висновок Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки від 03.06.2021 № 12 «Про невідповідність найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Фрунзе» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

У Правовому висновку від 03.06.2021 року № 12 зазначені такі члени Комісії: Оніщук О, Кирилюк Д, Хардіков В., Безпалько О., Адам Ю, Кисіль К., Данілкович О, Короленко Б. , Ярмиш О. , а також зазначена відповідна посада кожного члена Комісії (а.с. 160-161).

На думку позивача, наявне порушення, оскільки у вступній частини висновку не зазначені освіта, науковий ступінь та спеціальність членів Комісії (окрім Ярмиша О. ).

Суд з цього приводу зазначає, що 22.05.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/2328/16, адміністративне провадження №К/9901/23055/18 (ЄДРСРУ №89396394) досліджував питання щодо наслідків порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та дійшов такого висновку, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Відтак, відсутність у оскаржуваному Висновку інформації даних про фах та освіту членів Комісії не можуть свідчити про те, що зазначений висновок є протиправним та таким, що порушує права позивача, а тому за цією підставою не може бути скасований.

Будь-яких заперечень, наведення об`єктивних причин щодо вчинення відповідачем порушень при виконанні приписів закону, позивачем до матеріалів справи не надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частин 1-3статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем під час складання оскаржуваного висновку № 2056/5 від 08.06.2021 року не було порушень вимог Закону, а тому враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 листопада 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.