Рішення № 101184482, 17.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 р. м. Рівне №460/9101/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Бляха В.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.09.2021 провадження у справі закрито з підстав, визначених п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

11.11.2021 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі з метою вирішення питання про судові витрати.

Ухвалою суду від 12.11.2021 заяву представника позивача призначено до судового розгляду 17.11.2021.

В судове засідання представники сторін не прибули, жодних заяв, клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

При вирішенні даної заяви, суд керується таким.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, за правилами ч.ч. 2,3 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що судове рішення.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У клопотанні позивач заявив про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу в сумі 1600 грн.

На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копію договору про надання правової допомоги від 17.06.2021, додаткової угоди, акту прийняття-передачі наданих послуг від 23.06.2021 та рахунку за надані послуги від 23.06.2021.

Так, згідно з актом приймання-передачі адвокатом в ході надання правничої допомоги в межах даної справи надано позивачу послуги на загальну вартість 1600 грн: 1) правовий аналіз матеріалів справи і консультування клієнта - 300 грн; 2) складання тексту адміністративного позову - 1300 грн.

Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає до задоволення.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Долученими до матеріалів справи доказами доведено факт надання адвокатом Середі В.М. правничої допомоги в межах розгляду даної адміністративної справи. Заявлені витрати на правничу допомогу за підготовку та написання позовної заяви, а також правового аналізу матеріалів та консультування клієнта у сумі 1600 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг, значенням справи для сторони, а їх стягнення з відповідача у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу інша сторона, яка має право їх заперечувати, не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Всупереч ч.7 ст.134 КАС України відповідачем не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, заявлену позивачем, та не надано суду жодних заперечень щодо їх стягнення.

Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню у загальній сумі 1600 грн.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Грабник, 4, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 08060817) судові витрати на правничу допомогу в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.С. Гудима