Ухвала суду № 101183907, 18.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа №380/16079/21

18 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Лунь З.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-8164-55.

Від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Цю заяву відповідач обґрунтовує тим, що зі слів позивача, викладених у позовній заяві, йому було відомо про лист контролюючого органу, в якому містилася оскаржувана вимога від 11.11.2019, однак цей лист позивач відмовився отримувати. Про те, що позивачу було відомо про цю вимогу ще у 2020 році свідчить, на думку відповідача, і те, що позивач припинив підприємницьку діяльність ще у грудні 2020

Позивач не подав суду пояснення щодо означеної заяви.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У розумінні зазначеної норми спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.

Положення абз. 5 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI передбачають такі способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Зазначений висновок суду відповідає правовим висновкам викладеним Верховним Судом в постановах від 19 березня 2020 року (справа №140/1757/19), 31 січня 2019 року (справа №802/983/18-а), від 17 липня 2019 року (справа №0740/1050/18), від 8 серпня 2019 року (справа №480/106/19), від 12 лютого 2020 року (справа №480/1192/19).

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.

Суд зазначає, що строк десять календарних днів, встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI обчислюється із дати отримання особою такої вимоги.

Суд встановив, що спірна вимога Головного управлінням ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску була скерована на адресу позивача, однак отримана під час доставки ним не була. Водночас про існування такої вимоги позивачу стало відомо, як він вказує у позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду, отриману судом 19.08.2021, після ознайомлення адвокатом із матеріалами виконавчого провадження, відкритого по примусовому виконанню спірної вимоги.

З урахуванням того, що як підтверджується доказами, котрі є у справі, позивачу про існування оскаржуваної вимоги стало відомо 21.09.2021, тобто з дня ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №61751614, відкритого про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки). До суду позивач звернувся 22.09.2021.

Крім того, питання про поновлення строку звернення до суду було вирішено судом при відкритті провадження в справі. При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що позовну заяву було залишено без руху саме з підстав пропуску строку звернення до суду. У зв`язку із обґрунтованістю заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, поданої позивачем, суд відкрив провадження у цій справі і визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Також суд зауважує, що наведені у заяві відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підстави, ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджені жодними доказами.

З огляду на зазначене, заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Лунь З.І.