Ухвала суду № 101180779, 16.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

16 листопада 2021 р. Справа №200/4708/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою порядку ст. 383 КАС України, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність військової частини 3057 щодо не виплати в повному розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 200/4708/21; встановити військовій частині місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 200/4708/21 позовні вимоги задоволено, зобов`язано військову частину 3057 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно. Для виконання рішення суду позивачем отримано виконавчий лист, який 25 вересня 2021 року направлено Укрпоштою до Центрального ВДВС у м. Маріуполі Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків).

27 жовтня 2021 року відповідачем частково виплачено на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року в сумі 34267,66 грн.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що на його думку сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні повинна складати 385206,95 грн.

Отже, на думку позивача дії посадових осіб військової частини 3057 є направленими на умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

За таких обставин, суд, керуючи положеннями ст. 205 КАС України, вирішує заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, судом встановлено наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3057 про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність військової частини 3057 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно та зобов`язано військову частину 3057 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно.

Рішення набрало законної сили 11 серпня 2021 року.

08 вересня 2021 року по адміністративній справі № 200/4708/21 Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.

Позивач вказує на те, що під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 12 липня 2021 року у справі № 200/4708/21, воно було виконано не повному обсязі, а саме на думку позивача, виплачена йому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно не відповідає той, яку він повинен був отримати, а саме: позивачем отримано 34267,66 грн., замість 385206,95 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи – позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз`яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Також, Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

В той же час суд вказує на те, що під час ухвалення рішення по даній справі, судом не було проведено розрахунок середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2017 року по 11.03.2021 року включно, а було зобов`язано саме відповідача відповідно до його дискреційний повноважень нарахувати та виплатити дану суму. Крім того, позивач не заявляв вимоги щодо стягнення конкретної суми.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду є такою, що не підлягає задоволенню, а спірне питання щодо суми виплати це вже новий спір, який повинен вирішуватись новим позовним провадженням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 383 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Тарасенко І.М.