Рішення № 101180627, 18.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 160/17102/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110160/2021/000230/1 від 06.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як фізичною особою-підприємцем укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку на його адресу товару - комплектуючих до систем фільтрації води на умовах поставки FOB порт HAIPHONG згідно правил Інкотермс 2020 на умовах 100% попередньої оплати. До відділу митного оформлення митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці поставлений товар був задекларований за ЕМД №UA110160/2021/010090. Складовими митної вартості задекларованого товару є вартість самого товару, транспортні витрати з доставки (фрахту) товару до порту призначення та вартість страхування товару на користь покупця. Для підтвердження митної вартості товару, декларантом було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МК України, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею декларанту було направлено електронне повідомлення №1, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих декларантом документах, які на думку митниці впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Митницею були додатково витребувані документи. У відповідь на повідомлення митниці, декларантом, електронним повідомленням були додатково надані документи. Проте, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митна вартість скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року, відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

20.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що митниця не згодна з доводами позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову, з наступних підстав. За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №UA110160/2021/010090 було згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом додатково надано було виправлений страховий поліс, комерційна пропозиція, проформа інвойс. Проте, додатково надані документи не усунули виявлені митницею розбіжності. Інших документів декларантом надано не було. У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядного методів визначення митної вартості. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

20.10.2021 року від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони у справі, а саме замінити відповідача у справі «Дніпровську митницю Держмитслужби» (код ЄДРПОУ 43350935) на її правонаступника «Дніпровську митницю» (код ЄДРПОУ 43971371).

05.11.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.11.2021 року суд допустив заміну відповідача Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на її правонаступника - Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ 43971371).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 року між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією TECOMEN TECNOLOGY CO., LTD (В`єтнам, То Хо) (продавець), було укладено контракт №1/04, згідно предмета якого продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Хайфон комплектуючі до систем фільтрації води (товар), відповідно до рахунку, який додається.

Згідно п.4.1 товар буде відвантажено на адресу, вказану покупцем у 30-ти денний строк від дня отримання продавцем 100% оплати за нього.

Продавець повинен забезпечити супроводження товару наступними документами: рахунок-фактура, пакувальний лист, копія експортної митної декларації, сертифікат походження для товарів, зроблених у В`єтнамі. (п.4.3 контракту).

Відповідно до додаткової угоди №1 до контракту №1/04 від 27.04.2021 року, від 12.05.2021 року, пункти 1, 3.1 та 4.2 контракту викладено у новій редакції: 1. Предмет договору: продавець продає, а покупець купує на умовах CIF Одеса комплектуючі до систем фільтрації води, надалі поіменовані товар, відповідно до рахунку, який додається. 3.1. Загальна сума контракту складає 27874,00 дол.США. 4.2. Товар за цим контрактом поставляється на умовах CIF Одеса.

Позивачем була подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №UA110160/2021/010090 для митного оформлення товару зазначеного у графі 31, загальною вартістю 27873,90 дол. США.

У графі 22 МД заявлена загальна сума за рахунком 27873,90 дол. США, курс валюти 26,8628, у графі 12 відомості про вартість товару 748771,01 грн.

Згідно до графи 44 МД декларантом надані:

- пакувальний лист ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р.

- рахунок-фактура (інвойс) ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р.

- коносамент YMLUM492306313 від 05.06.2021р.

- автотранспортна накладна 1633 від 28.07.2021р.

- декларація про походження товару ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р.

- акт про проведення огляду (переогляду) товарі, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2021/3395 від 28.07.2021р.

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №6 від 30.04.2021р.

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №10 від 01.07.2021р.

- страховий поліс 4099/21/GCN-HH.1.2/057-KDBH04 від 01.06.2021р.

- зовнішньоекономічний контракт №1/04 від 27.04.2021р.

- додаткова угода №1 від 12.05.2021р.

- договір про надання послуг митного брокера 23-ТБ від 22.07.2021р.

- копія митної декларації країни відправлення 304023555750 від 01.06.2021р.

Позивачем було отримано електронне повідомлення, в якому зазначено, що при перевірці документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявлено зокрема наступне:

1. пунктами контракту від 27.04.2021р. №1/04 компанія TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY зазначено, як продавець товару. У електронному інвойсі ЕМД, а саме т.1,3,4,6,7,9,15 наявне заявлення товару за ТМ Karofi виробником яких є заявлений у зовнішньоекономічному контракті продавець, а саме TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в т.ч.: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN.

2. у зовнішньоекономічному контракті від 27.04.2021 №1/04 визначено умови оплати: 100% передплати, за 30 днів перед відвантаженням товару. Декларантом до митного оформлення наданий інвойс ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р. у підтвердження сплати за поставлений товар до митного оформлення надані два платіжних доручення, а саме: від 30.04.2021р. №6 (який передує виставлений інвойс), що підтверджує суму оплати у розмірі 23006,00 дол.США, а також платіжне доручення від 01.07.2021 №10 на суму 4868,00 дол.США. Але за даними зазначеним у платіжних дорученням оплата здійснювалась за контрактом від 27.04.2021р. №1/04, що наданий до митного оформлення, та інвойс № ТЕ-AV/01 2021 від 27.04.2021р. (платіжне доручення №6) та № ТЕ-AV/01 2021 від 18.06.2021р. (платіжне доручення №10), що до митного оформлення не надавались. Зазначений інвойс у платіжне доручення №6 від 30.04.2021 також не відповідає даті виставленого рахунку на дану поставку товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

3. відповідно до п.4.3 контракту від 27.04.2021р. №1/04 передбачено надання продавцем в т.ч. сертифікату походження товарів, вироблених у В`єтнамі. Зазначений документ до митного оформлення декларантом не наданий.

4. п.5 контракту від 27.04.2021р. №1/04 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам виробника, але до митного оформлення жоден документ, що підтверджує якість товару не був наданий.

5. відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є: якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Наданий страховий поліс 4099/21/GCN-HH.1.2/057-KDBH04 від 01.06.2021р. відповідає мінімальному покриттю, що передбачено заявленими умовами поставки CIF та містить відомості щодо вартості страхової премії 60 дол.США. Проте, у даному страховому документів зазначений контракт №ТЕ-AV/012021, що не надавався до митного оформлення та не кореспондується з зовнішньоекономічним контрактом від 27.04.2021р. №1/04, що був заявлений митному органу до митного оформлення, виставленого продавцем TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY (В`єтнам). Вказаний документ не містить посилань на товаротранспортні/комерційні документи, що можуть бути ідентифіковані з оцінюваної партією товару.

6. Декларантом до митного оформлення надана копія декларації країни відправлення, яку не можливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

У зв`язку з вищенаведеним декларанту запропоновано подання додаткових документів (за наявності), а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні/вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу: скан-копія каталогу, скан-копія №ТЕ-AV/01 2021 (проформа), скан-копія виправленого полісу 4099/21/GCN-HH.1.2/057-KDBH04, скан-копія листа виробника, скан-копія комерційної пропозиції, скан-копія перекладу експортної ВМД, скан-копія сертифікату систем якості ISO №HT4434.20.18, скан-копія платіжного доручення №6 та №10 та ін.

Відповідачем направлено повідомлення позивачу, в якому зазначено, що декларантом наданий виправлений страховий поліс, комерційна пропозиція, проформа інвойс. Наданий виправлений страховий поліс містить інший номер та дату контракту, т.ч. під ЕМД містяться два документа з однаковими реквізитами, але з різними даними, надана проформа інвойс №ТЕ-AV/01 2021 від 27.04.2021р. відповідає сплаченій сумі платіжного доручення від 30.04.2021 №6, що підтверджує суму оплати у розмірі 23006,00 дол.США. відповідно до проформи інвойсу, але до митного оформлення було надано два платіжних доручення з однаковими посиланнями на інвойси з різними датами на різні суми. Декларантом не наданий інвойс № ТЕ-AV/01 2021 від 18.06.2021 на який є посилання у платіжному дорученні №10 від 01.07.2021р.

06.08.2021 року ФОВ Аветовим В.А. направлені пояснення щодо зауважень в документах та надання додаткових документів за ЕМД №UA110160/2021/010090 від 29.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110160/2021/010090 у 10-денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

06.08.2021 року Дніпровською митницею направлено позивачу повідомлення, в якому зазначено, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до п.6 ст.54 п.2 ст.58 МК України. Підстава - виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю.

06.08.2021 року Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято оскаржуване рішення №/2021/000230/1 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених для митного оформлення.

У зв`язку із прийняттям рішенням про коригування митної вартості, Дніпровською митницею Держмитслужби сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2021/00314.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування його прийняття, зокрема:

1. пунктами контракту від 27.04.2021р. №1/04 компанія TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY зазначено, як продавець товару. У електронному інвойсі ЕМД, а саме т.1,3,4,6,7,9,15 наявне заявлення товару за ТМ Karofi виробником яких є заявлений у зовнішньоекономічному контракті продавець, а саме TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в т.ч.: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN.

2. у зовнішньоекономічному контракті від 27.04.2021 №1/04 визначено умови оплати: 100% передплати, за 30 днів перед відвантаженням товару. Декларантом до митного оформлення наданий інвойс ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р. у підтвердження сплати за поставлений товар до митного оформлення надані два платіжних доручення, а саме: від 30.04.2021р. №6 (який передує виставлений інвойс), що підтверджує суму оплати у розмірі 23006,00 дол.США, а також платіжне доручення від 01.07.2021 №10 на суму 4868,00 дол.США. Але за даними зазначеним у платіжних дорученням оплата здійснювалась за контрактом від 27.04.2021р. №1/04, що наданий до митного оформлення, та інвойс № ТЕ-AV/01 2021 від 27.04.2021р. (платіжне доручення №6) та № ТЕ-AV/01 2021 від 18.06.2021р. (платіжне доручення №10), що до митного оформлення не надавались. Зазначений інвойс у платіжне доручення №6 від 30.04.2021 також не відповідає даті виставленого рахунку на дану поставку товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

3. відповідно до п.4.3 контракту від 27.04.2021р. №1/04 передбачено надання продавцем в т.ч. сертифікату походження товарів, вироблених у В`єтнамі. Зазначений документ до митного оформлення декларантом не наданий.

4. п.5 контракту від 27.04.2021р. №1/04 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам виробника, але до митного оформлення жоден документ, що підтверджує якість товару не був наданий. В міжнародній практиці для підтвердження якості товару застосовується сертифікат відповідності, в якому вказуються розміри, методи випробувань, класифікація, маркування, потрібні правила огляду і знаки, упаковка, транспортування і зберігання.

5. відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є: якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Наданий страховий поліс 4099/21/GCN-HH.1.2/057-KDBH04 від 01.06.2021р. відповідає мінімальному покриттю, що передбачено заявленими умовами поставки CIF та містить відомості щодо вартості страхової премії 60 дол.США. Проте, у даному страховому документів зазначений контракт №ТЕ-AV/012021, що не надавався до митного оформлення та не кореспондується з зовнішньоекономічним контрактом від 27.04.2021р. №1/04, що був заявлений митному органу до митного оформлення, виставленого продавцем TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY (В`єтнам). Вказаний документ не містить посилань на товаротранспортні/комерційні документи, що можуть бути ідентифіковані з оцінюваної партією товару.

6. Декларантом до митного оформлення надана копія декларації країни відправлення, яку не можливо ідентифікувати з даною поставкою товару.

Таким чином, митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МК України, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів (щодо товарів №1, №2, №3, №4, №7, №10, №15). Інші товари відповідно заявленому у ЕМД.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 МК України Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Відповідно до статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно із статтею 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару CPT ("Фрахт/перевезення оплачене до"): продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товарів прийняті у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої Декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення Декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих Декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення Декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товари, митна вартість яких визначена за ціною контракту. Митницею скориговано митну вартість товарів з застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку доводам Митниці в оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.

Щодо доводу, що пунктами контракту від 27.04.2021р. №1/04 компанія TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY зазначено, як продавець товару. У електронному інвойсі ЕМД, а саме т.1,3,4,6,7,9,15 наявне заявлення товару за ТМ Karofi виробником яких є заявлений у зовнішньоекономічному контракті продавець, а саме TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в т.ч.: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN.

Згідно матеріалів справи, позивачем як відповідачу, так і суду позивачем надано сертифікат сертифікаційного центру В`єтнаму, який підтверджує, що система менеджменту якості TECOMEN TECNOLOGY LIMITED COMPANY була оцінена та визнана відповідно до вимог стандарту TCVN ISO 9001:2015/ISO 9001:2015. Сфера сертифікації: виробництво та торгівля очищенням води, обладнанням для очищення води, побутовою еклектичною технікою, нано-срібними масками, антибактеріальними масками та іншими масками, виробництвом та торгівлею антибактеріальним одягом з нано-срібла. Термін дії сертифікату з 22.05.2020 до 21.05.2013.

Однак, варто зазначити, що надання митному орану документів, які підтверджують статус виробника, як документа, що підтверджує митну вартість товару Митним кодексом України не передбачено, а тому дане зауваження не є розбіжністю та по суті є формальним, і не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Ще одним зауваженням відповідача було, що у зовнішньоекономічному контракті від 27.04.2021 №1/04 визначено умови оплати: 100% передплати, за 30 днів перед відвантаженням товару. Декларантом до митного оформлення наданий інвойс ТЕ-МT012021 від 31.05.2021р. у підтвердження сплати за поставлений товар до митного оформлення надані два платіжних доручення, а саме: від 30.04.2021р. №6 (який передує виставлений інвойс), що підтверджує суму оплати у розмірі 23006,00 дол.США, а також платіжне доручення від 01.07.2021 №10 на суму 4868,00 дол.США. Але за даними зазначеним у платіжних дорученням оплата здійснювалась за контрактом від 27.04.2021р. №1/04, що наданий до митного оформлення, та інвойс № ТЕ-AV/01 2021 від 27.04.2021р. (платіжне доручення №6) та № ТЕ-AV/01 2021 від 18.06.2021р. (платіжне доручення №10), що до митного оформлення не надавались. Зазначений інвойс у платіжне доручення №6 від 30.04.2021 також не відповідає даті виставленого рахунку на дану поставку товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, в ході митного оформлення митниці надані платіжні доручення №6 та №10, згідно яких компанії продавцю відповідно до контракту були перераховані кошти за товару у сумі 27874 дол.США.

Загальна сума коштів в платіжним дорученнях підтверджується наступними документами: додаткова угода №1 від 12.05.2021р., проформа-інвойс ТЕ AV/01 2021 від 27.04.2021р., інвойсом №ТЕ-МТ012021 від 31.05.2021р., декларацією митної вартості країни експорту.

Суд зазначає, що зазначені в платіжних дорученнях дані проформи-інвойсу на товар не має впливу на правильність визначення митної вартості, як і можливі помилки у її даті.

Відповідно до п.4.3 контракту від 27.04.2021р. №1/04 передбачено надання продавцем в т.ч. сертифікату походження товарів, вироблених у В`єтнамі. Зазначений документ до митного оформлення декларантом не наданий.

Судом встановлено, що відповідачу було надано зокрема сертифікат сертифікаційного центру В`єтнаму, сертифікат походження. Зазначені документи також містяться в матеріалах даної справи.

Окрім того, нормами МК України, документи, що підтверджують якість товару не передбачені, як документи, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товару.

Стосовно технічних характеристик товару (зауваження: в міжнародній практиці для підтвердження якості товару застосовується сертифікат відповідності, в якому вказуються розміри, методи випробувань, класифікація, маркування, потрібні правила огляду і знаки, упаковка, транспортування і зберігання) то вони зазначені в проформі-інвойсі № ТЕ-AV/01 2021 від 27.04.2021р.

Щодо страхового полісу, то судом встановлено, що позивачем було надано виправлений страховий поліс з правильним номером контракту.

В матеріалах справи міститься офіційний лист від компанії продавця, в якому повідомлено ФОП ОСОБА_1 , що компанія Military Insurance Corporation виправила страховий поліс №4099/21/GCN-HH.1.2/057-KDBH04 від 01.06.2021р. та надсилає новий.

Таким чином, з огляду на викладене вище, надані Декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання Декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Наявність у Митниці відомостей про вищу митну вартість товарів, у порівняні із заявленої Декларантом, за відсутності обґрунтованих та підтверджених сумнівів щодо повноти та достовірності декларування, не є підставою для відмови у застосування першого методу визначення митної вартості.

З аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що Декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається Митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів за першим методом.

Митним органом не доведено, що документи, подані Декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Таким чином, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митних декларацій відповідачем не доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4053,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34479282 від 14.09.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 4053,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UА110160/2021/000230/1 від 06.08.2021.

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4053,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ ВП 43971371).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко