Рішення № 101180567, 18.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 160/13385/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення, картку відмови, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00024 від 21.01.2021 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та карткою відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

11.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 11.08.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

10.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06.10.2021 року від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшли ідентичні відзиви на позовну заяву, відповідно до яких вказано, що оскаржувані рішення та картка відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» та «RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD»,- Китай був укладений зовнішньо-економічний контракт № WAH-TNPTG-2020.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» (Покупець) купує товар у «RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD» Китай (Продавець).

Пунктом 1.1. Контракту визначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити на умовах FOB TIANJIN, Китай Інкотермс 2000 товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких вказується в Специфікаціях до цього Контракту.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США, на умовах FOB TIANJIN, Китай та вказується у специфікації на відповідну поставку.

Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено відповідній Специфікації): 30% передоплати, балансовий платіж не пізніше 15 днів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу товару з порту відвантаження рахувати дату, вказану у коносаменті.

Між ТОВ «Торгова Група «ТНП» та «RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD.»,- Китай, 17.07.2020 року було підписано Додаткову угоду №1 до Специфікації №1 до Контракту № WAH-TNPTG-1020 від 03.07.2020 року у якій Сторони погодили внести зміни до пункту 3 Специфікації №1 та викласти в наступній редакції: -30% передоплати, балансовий платіж не пізніше 7 днів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу товару з порту відвантаження рахувати дату, вказану у коносаменті.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» та позивачем був укладений Договір на транспортне-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № KL-426/20 від 01.06.2020 року, згідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» бере на себе зобов`язання за плату й за рахунок Виконавця надавати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» та «RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD» було організовано поставки товарів з Китаю до України.

15.09.2020 року декларантом було подано митну декларацію №UA110150/2021/000572 (номер встановлений після коригування - UA110150/2021/000716), відповідно до даної декларації була заявлена митна вартість товару, що вказана в Комерційному Інвойсі №RLW 2011007 від 16.11.2020 року, у розмірі - 21140, 40 USD.

Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу (графа 22).

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 16.11.2020; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.11.2020; Рахунок-проформа (Proforma invoice) RS2004004 від 03.07.2020; Рахунок-фактура інвойс) (Commercial invoice) RLW 2011007 від 16.11.2020; Коносамент (Bill of lading) ZJSM20111025 від 21.11.2020; Коносамент (Bill of lading) 206376017 від 22.11.2020; Коносамент (Bill of lading) S8M050W від 12.01.2021; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 7064 від 16.01.2021; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin of the people's Republic of China) C217084514640004 від 16.01.2021; Банківський платіжний документ, що стосується товару 256 від 16.11.2020; Банківський платіжний документ, що стосується товару 344 від 30.11.2020; Акт про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 21/21 від 20.01.2021; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги N9 21/21 від 06.01.2021; Платіжне доручення №91107 від 20.01.2021; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № CLL10757-1 від 18.01.2021; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, маршрутна довідка № CLL10757-2 від 113.01.2021; Бухгалтерська довідка №91 від 19.01.2021; Прайс лист (Price-list) від 01.07.2020; Специфікація №1 до договору № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 від 03.07.2020; Додаткова угода №1 до специфікації 1 договору № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 від 17.07.2020; Додаткова угода №2 до специфікації 1 договору № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 від 01.09.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020; Договір (контракт) про перевезення KL-42620/20 від 01.06.2020; Договір (контракт) про перевезення Заявка CLL10757 від 14.11.2020; Лист №20211901/1 від 19.01.2021; Відповідь на лист №20210120/2 від 20.01.2021; Експортна митна декларація країни відправника 021720200000389998 від 17.11.2020; Інші документи, які були надані в ході листування з митним органом та які зазначені у доповненні №1 до митної декларації № UA110150/2021/000572, яку подав декларант.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1, відповідно до якого виявлені, розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

20.01.2021 року позивачем було надано відповідь на вказане повідомлення з відповідними поясненнями.

На підставі наданих документів Дніпровської митниці Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00024 від 21.01.2021 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме:

Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору: -Тарілка обідня 24,8см "White pearls", з порцеляни, 21-279-108 -1800шт. -Тарілка мілка 19,5см "White pearls", з порцеляни, 21-279-109 -2304шт. -Піала супова 15,5см "White pearls", з порцеляни, 21-279-110 -1584шт. -Чашка 400мл "White pearls", з порцеляни 21-279-111-1620 шт., - Тарілка обідня 25см "Blue rim", з порцеляни декорована, 21-279-112 -1584шт. -Тарілка мілка 19,5см "Blue rim", з порцеляни декорована, 21-279-113 -2088шт. -Піала супова 14,8см "Blue rim",з порцеляни декорована, 21-279-114 -1416шт. -Чашка 400мл "Blue rim", з порцеляни декорована, 21-279-115 -1476шт. -Сервіз столовий 16 предметів "Blue rim" (тарілка обідня 25см-4шт, тарілка мілка 19,5см-4шт, піала супова 14,8см-4шт, чашка 400мл-4шт), з порцеляни декорований, 21-279-116 -840наб. -Сервіз столовий 16 предметів "White pearls" (тарілка обідня 24,8см-4шт, тарілка мілка 19,5см-4шт, піала супова 15,5см-4шт, чашка 400мл-4шт), з порцеляни, 21-279-117 -946наб., - Торгівельна марка Keramia. Виробник: RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD.. Країна виробництва: CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 24196,35 USD (682157,02 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації - 28,1926)), а вартість митних платежів - 218290,56 грн., внаслідок коригування відповідачем митної вартості загальна вартість товару склала 54568,01 USD (1539008,87 грн. (курс валюти - 28,2035), а вартість митних платежів склала - 492 482,81 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року та карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00024 від 21.01.2021 року та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність цих рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості, які прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків оплати, а контрактом передбачено штраф за таке порушення, у митного органу наявні сумніви щодо того, що декларантом заявлена митна вартість у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Так, Специфікація №1 від 03.07.2020 року надана до декларації на суму 22589,92 США, згідно до неї позивачем сплачувано передоплату 30% на суму 6776.=,98 дол. США. Також, позивачем надана Додаткова угода №1 про зміну умови оплати на 30% передплата, балансовий платіж інвойсу протягом 7 днів з моменту відвантаження.

З додатковими поясненнями позивач надав митному органу Додаткову угоду №2 від 01.09.2020 року до Специфікації №1 Контракту № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 року. У вказаній Специфікації сторонами була погоджена нова кількість товару, новий строк поставки у листопаді 2020 року і змінені умови оплати на «30% передоплата; балансовий платіж протягом відповідного інвойсу не пізніше 15 днів після дати відвантаження з порту»

Сума інвойсу, за яким виробник відвантажив товар склала 21140,40 доларів США відповідно до нього ТОВ «ТГ «ТГП» сплатила балансовий платіж 21140,40-6776,98=14363.42 доларів США та 30.11.2020 року у відповідності до умов оплати за товар « 30% передоплата: балансовий платіж протягом відповідного інвойсу не пізніше 15 днів після дати відвантаження з порту» погоджених у Додатковій угоді №2 від 01 вересня 2020 року до Специфікації І Контракту № WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 року.

Позивач вказав, що причини виставляти штрафи у виробника товару немає, ніяких штрафів нам виробник товару не виставляв.

У Додатковій угоді №2 від 01 вересня 2020 року до Специфікації №1 Контракту WAH-TNPTG-2020 від 03.07.2020 року строк поставки було змінено на листопад 2020 року за погодженням сторін, строк оплати рахунку №21/21 від 06 січня 2021 року згідно до п.4.3 умов договору KL-42620/20 від 01.06.2020 року настає через 30 днів після приходу судна в порт. Судно вивантажено в порту 13 січня 2021 року, при цьому згідно рахунку №21/21 від 06 січня 2021 року було сплачено послуги, що підтверджується платіжним дорученням №1107 від 20 січня 2021 року.

Щодо доводів відповідача про відсутність інформації про виробника товару, суд заначає наступне.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару, паспорт якості на фірмовому бланку, комерційний інвойс, пакувальний лист.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 815/2731/18.

Судом встановлено, що інформація щодо виробника товару зазначена в сертифікаті якості б/н від 16.11.2020 року, який надавався позивачем разом з митною декларацією, відповідно до якого вказано найменування виробника RONG LIN WAH INDUSTRIAL (SHENZHEN) CO., LTD, який видано на фірмовому бланку (з печаткою та підписом уповноваженої особи) також було надано комерційний інвойс, пакувальний лист.

З наведених документів можливо встановити виробника товару, проте вказані документи не були враховані митницею з невідомих підстав, що призвело до того, що відповідач дійшов протиправних висновків про невиконання вимог митниці в цій частині.

Суд зазначає, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Окрім цього, слід вказати, що торговельна марка товару, при наявності всіх документів, які визначають митну вартість такого товару, не впливає на визначення митної вартості товару, що декларується та не є підставою для не прийняття документів для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Враховуючи, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Враховуючи, встановлену судом протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, суд також вказує, про протиправність рішень митного органу про коригування митної вартості товару, як наслідок визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00024 від 21.01.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6381,78 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №3105 від 09.09.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 6381,78 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» (49000, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 31Д, код ЄДРПОУ 40861807) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення, картку відмови – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000019/1 від 21.01.2021 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00024 від 21.01.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» (код ЄДРПОУ 40861807) судові витрати у розмірі 6381,78 грн. (шість тисяч триста вісімдесят одна гривня сімдесят вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв