Ухвала суду № 101180494, 18.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2021 р. Справа № 160/21596/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Державної служби геології та надр України до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про арещт майна від 01.06.2018 року № 56468741.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою державного виконавця від 01.06.2018 року ВП № 56468741 накладено арешт на майно Казенного підприємства «Південукргеологія».

Позивач вказує, що Казенне підприємство «Південукргеологія» не власником майна; майно перебуває у Казенного підприємства «Південукргеологія» на праві оперативного управління; майно є власністю Держави України, а позивач здійснює управління майном, яке передано Казенному підприємству «Південукргеологія» в оперативне управління, на підставі Закону України «Про управління об`єктами державно власності».

Оскільки майно, на яке накладено арешт постановою державного виконавця від 01.06.2018 року ВП № 56468741 не належить на праві власності Казенному підприємству «Південукргеологія», то таке рішення є незаконним.

Накладення арешт на майно чинить перешкоди позивачу, як особі, яка від імені держава управляє вказаним майном, на розпорядження майном Казенного підприємства «Південукргеологія» шляхом його передачі іншій особі Державному підприємству «Українська геологічна компанія», що підтверджується листом від 21.10.2021 року № 8-775, копія якого міститься у матеріалах справи.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 01.06.2018 року ВП № 56468741 накладено арешт на майно Казенного підприємства «Південукргеологія».

Згідно копії постанови державного виконавця від 01.06.2018 року ВП № 56468741, яка міститься у матеріалах справи, видно, що боржником у виконавчому провадженні є КП "Південукргеологія", а стягувачем ОСОБА_1 ; виконавчі документи - судові накази та виконавчі листи Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про стягнення заробітної плати.

Таким чином, позивач не є стороною у виконавчому провадженні ВП № 56468741, однак вважає себе особою уповноваженою власником майна, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні ВП № 56468741, на володіння, користування та розпорядження майном.

У зведеному виконавчому провадженні ВП № 56468741 виконувалися лише виконавчі документи, які видані лише Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області в рамках ЦПК України.

Казенне підприємство «Південукргеологія» не є власником майна, на яке накладено арешт.

Позовні вимоги обґрунтовані бажанням позивача розпорядитися арештованим майном у порядку передбаченому Законом України «Про управління об`єктами державно власності».

Таким чином спір стосується правовідносин, пов`язаних з розпорядження третьою особою від імені власника – Держави Україна, правом власності на арештоване майно боржника у виконавчому провадженні.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12.10.1978) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) в порядку адміністративного судочинства.

Отже, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін у справі

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18), від 18 вересня 2019 року у справі № 826/16025/18 (провадження 11-471апп 19), від 12.02.2020 року у справі № 813/1341/15, від 22.01.2020 року у справі № 340/25/19, а також у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі № 820/5502/17/

За вказаних обставин суд у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 238 КАС України закриває провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 238, 287 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 160/21596/21 за позовом Державної служби геології та надр України до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови – закрити.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.