Рішення № 101180118, 11.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 листопада 2021 р. Справа № 120/7998/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Богоноса М.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Панасюк В.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Балік О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

19.07.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком з 15.03.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 14.05.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 19.05.2021 № 023830012913 йому відмовлено у призначенні пенсії.

Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком позивач вважає протиправним посилаючись на неправомірність висновків Головного управління про недостатність у нього необхідного для призначення пенсії страхового стажу.

Тому, з метою зобов`язання відповідача призначити пенсію, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 23.07.2021 позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.

27.08.2021 та 30.08.2021 на адресу суду надійшли заяви позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 23.07.2021 недоліків.

Ухвалою від 30.08.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано за ініціативою суду у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 для дослідження судом.

16.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також на виконання ухвали від 30.08.2021 надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що до страхового стажу не було зараховано період роботи позивача з 11.07.1983 по 06.09.1988 з огляду на відсутність у поданих довідках відомостей про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період роботи та відсутність номеру та дати прийняття наказу про звільнення. В трудовій книжці відомості про цей період трудової діяльності відсутні.

До стажу не зараховано також періоди роботи позивача з 12.09.1988 по 21.07.1989 з огляду на невідповідність особистих даних зазначених в довідці із його паспортними даними.

Окрім того, у відзиві зазначено, що до страхового стажу не зараховано період провадження позивачем підприємницької діяльності, з огляду на відсутність в системі персоніфікованого обліку відомостей про нарахування та сплату позивачем страхових внесків.

У підсумку, обрахований Головним управлінням страховий стаж позивача склав 17 років 04 місяці 05 днів.

Тому відповідач вважає, що підстав для призначення пенсії за віком немає, оскільки згідно ч. 1 ст. 26 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.

20.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів.

На підставі ухвали від 20.10.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання на 11.11.2021.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у своїх усних поясненнях просила відмовити у задоволенні позовних вимог із підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Також представник відповідача просила врахувати при розгляді справи доповнення до відзиву у яких уточнено періоди, які не були зараховані позивачу до страхового стажу та їх тривалість.

У поданому доповненні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано такі періоди:

- з 11.07.1983 по 06.09.1988 з огляду на відсутність відомостей про фактичні нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період роботи та на відсутність номеру та дати видачі наказу про звільнення;

- з 12.09.1988 по 21.07.1989 з огляду на невідповідність особистих даних працівника, зазначених в довідці № 16 від 04.06.2009, та паспортних даних позивача;

- з 18.04.2012 по 14.12.2016 з огляду на відсутність відомостей про нарахування та сплату позивачем страхових внесків за період перебування на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2013 по 30.09.2014.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.78).

Рішенням відповідача від 16.03.2021 № 023830012913 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Відмова мотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.

Згідно наданих ОСОБА_1 документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, Головним управлінням обраховано страховий стаж позивача тривалістю 14 років 5 місяців 5 днів. При цьому, до страхового стажу зараховано період проходження військової служби та отримання допомоги по безробіттю.

Разом з тим, при обчисленні загального стажу, Головним управлінням не було зараховано період навчання із 01.09.1976 по 10.08.1979, період роботи позивача з 11.07.1983 по 06.09.1988 на підставі наданих довідок виданих АТ «Вінницяобленерго»: № 03.16-418 від 14.01.2020 - з огляду на відсутність відомостей про фактичні нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період роботи; та № 07.19-3143 від 17.03.2020 - з огляду на відсутність номеру та дати видачі наказу про звільнення.

До стажу не зараховано також періоди роботи позивача з 12.09.1988 по 21.07.1989 на підставі довідки № 16 від 04.06.2009 - з огляду на невідповідність особистих даних працівника, зазначених в ній, та паспортних даних позивача.

Крім цього, до страхового стажу не зараховано весь період провадження позивачем підприємницької діяльності (з 18.04.2012 по 14.12.2016) із причини відсутності відомостей про нарахування та сплату позивачем страхових внесків в системі персоніфікованого обліку коли він перебував на спрощеній системі оподаткування (з 01.01.2013 по 30.09.2014).

У рішенні про відмову у призначенні пенсії за віком зазначено, що в разі надання заявником уточнюючих довідок за періоди трудової діяльності, які з певних причин не були враховані, загальний стаж буде перераховано, а рішення - переглянуто у відповідності до чинного законодавства (а.с.37-38).

30.04.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та подав додаткові документи (а.с.118-119).

Згідно наданих ОСОБА_1 документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, Головним управлінням обраховано страховий стаж позивача по 31.12.2003 згідно матеріалів пенсійної справи на підставі документів про трудову діяльність, а з 01.01.2004 згідно відомостей системи персоніфікованого обліку.

14.05.2021 позивач втретє звернувся із заявою про призначення пенсії та надав уточнюючі довідки щодо навчання у ВНЗ в період з 01.09.1976 по 10.08.1979. Зазначені відомості були фактично враховані до страхового стажу. Страховий стаж позивача склав 17 років 04 місяці 15 днів.

Однак рішенням відповідача від 19.05.2021 № 023830012913 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 28 років (а.с.36). Відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди з 11.07.1983 по 06.09.1988, з 12.09.1988 по 21.07.1989 та з 18.04.2012 по 14.12.2016 із зазначених вище причин.

На думку позивача надані ним документи підтверджують страховий стаж більше 28 років, а тому з метою зобов`язання відповідача призначити пенсію звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.

Отже, страховий стаж здобутий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення » № 1788-XII від 05.11.1991 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

На визначальність трудової книжки як основного документу про стаж роботи особи неодноразово звертав увагу Верховний Суд у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.

Встановлено, що рішенням відповідача від 19.05.2021 № 023830012913 позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу роботи наступні періоди:

- з 11.07.1983 по 06.09.1988 з огляду на відсутність відомостей про фактичні нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період роботи та на відсутність номеру та дати видачі наказу про звільнення;

- з 12.09.1988 по 21.07.1989 з огляду на невідповідність особистих даних працівника, зазначених в довідці № 16 від 04.06.2009, та паспортних даних позивача;

- з 18.04.2012 по 14.12.2016 з огляду на відсутність відомостей про нарахування та сплату позивачем страхових внесків за період перебування на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2013 по 30.09.2014.

У підсумку відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача 10 років 8 місяців 4 дні.

Щодо причин не зарахування періоду роботи позивача з 11.07.1983 по 06.09.1988 на Підприємстві автомобільного транспорту Виробничого енергетичного об`єднання «Вінницяенерго», суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки АТ «Вінницяобленерго» від 17.03.2020, ОСОБА_1 дійсно працював на Підприємстві автомобільного транспорту Виробничого енергетичного об`єднання «Вінницяенерго» на посаді машиніста екскаватора 5 розряду з 11.07.1983 по 06.09.1988. Вказану довідку завірено підписом директора з персоналу та печаткою (а.с.84).

Крім того в матеріалах справи наявна інша довідка від 14.01.2020 в якій зазначені відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , що визначається за відповідною професією (посадою) за 2014 рік (а.с.42).

Отже, із вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивачем у повній мірі підтверджено страховий стаж за вказаний період, а причини на які зіслалось Головне управління приймаючи рішення, спростовано вказаними довідками.

Щодо не зарахування періоду роботи позивача з 12.09.1988 по 21.07.1989 на Вінницькому м`ясокомбінаті, з огляду на невідповідність особистих даних працівника, зазначених в довідці № 16 від 04.06.2009, та паспортних даних позивача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач разом із заявою про призначення пенсії за віком надав відповідачу довідку ВАТ «Івано-Франківськ «Вінницям`ясо» № 16 від 04.06.2009 видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював на Вінницькому м`ясокомбінаті з 12.09.1988 по 21.07.1989 (а.с.85).

З наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , встановлено, що правильним є ім`я позивача " ОСОБА_1 " (а.с.90).

Разом з тим, в матеріалах справи наявна інша довідка № 16/07-21/С від 16.07.2021 ПАТ «Івано-Франківськ «Вінницям`ясо», що видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював на Вінницькому м`ясокомбінаті з 12.09.1988 по 21.07.1989 (а.с.44).

Відтак, дослідження доказів у їх сукупності вказує на те, що при оформленні довідки № 16 від 04.06.2009 допущено описку, а відтак відповідач неправомірно відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 12.09.1988 по 21.07.1989, продемонструвавши формальний підхід при вирішенні цього питання.

Причиною не зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення ним підприємницької діяльності з 18.04.2012 по 14.12.2016 відповідач зазначив відсутність в системі персоніфікованого обліку відомостей про сплату позивачем страхових внесків за період з 01.01.2013 по 30.09.2014 (час перебування на спрощеній системі оподаткування).

Разом з тим, суд критично оцінює вказані твердження з огляду на таке.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області № 2575/Д/02-32-50-07 від 12.02.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку як суб`єкт підприємницької діяльності з 18.04.2012. З 14.12.2016 в стані припинення (а.с.27).

Згідно довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області № 24834/Д/02-32-50-02 від 10.11.2020 ОСОБА_1 рахувався на податковому обліку з 18.04.2012 по 14.12.2016.

З 14.12.2016 перебуває в стані припинення. У період з 01.06.2012 по 31.12.2012 перебував на загальній системі оподаткування. У період з 01.01.2013 по 30.09.2014 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування та звітність 2 групи єдиного податку (20%). У період з 01.10.2014 по 14.12.2016 перебував на загальній системі оподаткування (а.с.117).

Отже, з матеріалів справи встановлено, що позивач у період з 01.01.2013 по 30.09.2014 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування та звітність 2 групи єдиного податку (20%).

Згідно з абз. 3 п.п. 2 п. 2.1 Розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що відповідно до з абз. 3 п.п. 2 п. 2.1 Розділу 2 Порядку № 22-1 період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2013 по 30.09.2014 підтверджується відомостями із бази даних реєстру страхувальників (а.с.99-100).

Отже, законних підстав для не зарахування усього періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 18.04.2012 по 14.12.2016 до його страхового стажу у відповідача не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на 15.03.2021 (день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії), страховий стаж позивача становить понад 28 років (17 років 04 місяці 05 днів - зарахованого пенсійним органом та 10 років 08 місяців 05 днів - період страхового стажу у зарахуванні якого неправомірно відмовлено).

Відтак, позивачем дотримано усіх обов`язкових умов для призначення йому пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 19.05.2021 № 023830012913 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком не заявляючи при цьому вимоги про скасування прийнятого Головним управлінням щодо нього рішення про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись наведеною нормою процесуального Закону, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог та скасування неправомірного рішення відповідача від 19.05.2021 № 023830012913 про відмову ОСОБА_1 , адже таке рішення є перешкодою для позитивного вирішення ініційованого позивачем питання про призначення йому пенсії за віком.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком 15.03.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, позивач досягнув 60 років 15.03.2021, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відбулось 15.03.2021, тобто в межах строку визначеного п. 1 ч. 1 статті 45 Закону від 09.07.2003 N 1058-IV, то призначення пенсії має відбутися з 16.03.2021 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги наявність необхідного страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення та виплату пенсії за віком згідно ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 16.03.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.07.1983 по 06.09.1988, з 12.09.1988 по 21.07.1989, з 18.04.2012 по 14.12.2016 та призначити ОСОБА_1 з 16.03.2021 пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.05.2021 № 023830012913, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.07.1983 по 06.09.1988, з 12.09.1988 по 21.07.1989, з 18.04.2012 по 14.12.2016 та призначити ОСОБА_1 з 16.03.2021 пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Стягнути в користь ОСОБА_1 із Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань, сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 908,00 коп. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403.

Суддя Богоніс Михайло Богданович