Рішення № 101177123, 17.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2021Справа № 910/15016/21

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Спичака О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15016/21

за позовом Головного управління статистики у Чернігівській області

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про стягнення 13 335,15 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління статистики у Чернігівській області звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення 13 335,15 грн., з яких 13 019,57 грн. основного боргу, 130,41 грн. 3% річних, 185,17 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №93/48/15 від 15.05.2018 в частині відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15016/21. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

07.10.2021 від відповідача судом отримано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що Договір оренди від 24.04.2018 №49-18 не було продовжено на 2021 рік відповідно до вимог чинного законодавства, станом на 16.09.2021 проекти договорів з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області не надходили до відповідача.

21.10.2021 судом отримано від позивача відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що договір оренди №49-18 від 24.04.2018 було розірвано 09.08.2021 на підставі договору про розірвання №109/15, у зв`язку з порушенням орендарем умов договору оренди, та до 09.08.2021 - до дати повернення орендованого приміщення балансоутримувачу, відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець, далі - позивач) та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (орендар, далі - відповідач) було укладено Договір оренди №49-18 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 66,8 кв.м. (далі - майно) на другому поверсі адмінбудівлі (реєстровий номер 02363072.1.АААДЕЖ430), розташованої за адресою: м.Чернігів, вул. Гонча, 37, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Чернігівській області (далі - балансоутримувачу), вартість якого визначена згідно з актом оцінки на 12.12.2017 і становить за залишковою вартістю 2688,03 грн. Майно передається в оренду для розміщення структурного підрозділу - Сектору нагляду за емітентами цінних паперів у Чернігівській області Департаменту НКЦПФР у Центральному регіоні.

Відповідно до п.5.9 договору оренди орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

15.12.2018 між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (орендар, відповідач) та Головним управлінням статистики у Чернігівській області (балансоутримувачу, далі - позивач) укладено договір №93/48/15 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, на виконання пункту 5.9 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.04.2018 №49-18, відповідно до п.1.2 якого позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Гонча, 37, загальною площею 4291,7 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі всієї будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим договором.

Перелік витрат на комунальні послуги, які відшкодовує відповідач позивачу передбачені умовами п.1.5 договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що орендар користується приміщеннями загальною площею 66,8 кв.м., яке складається з двох кімнат, розміщених на другому поверсі чотирьохповерхової адмінбудівлі (далі - орендоване приміщення). Орендоване приміщення для розміщення структурного підрозділу - Сектору нагляду за емітентами цінних паперів у Чернігівській області Департаменту НКЦПФР у Центральному регіоні.

Відповідно до п.1.4 договору розмір плати за обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів.

Також сторонами укладались Додаткові угоди, яким погоджувалась орієнтовна вартість договору та розмір коштів, виділених для оплати комунальних послуг.

Умовами п.2.2.3 договору передбачено, що орендар зобов`язується за власний рахунок забезпечувати виконання господарських функцій з утримання орендованого приміщення та відшкодувати балансоутримувачу витрати на виконання робіт, передбачених п.1.2 цього договору. Вносити плату за комунальні послуги на розрахунковий рахунок балансоутримувачу протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Актів та Рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому ці Акти та рахунки були надані.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом всього строку дії Договору оренди.

Відповідно до п. 1 Договору від 28.12.2018 про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 24.04.2018 №49-18 сторони продовжили Договір оренди терміном на 1 (один) рік: з 01.01.2019 до 31.12.2019 включно, на умовах, передбачених Договором оренди, з урахуванням змін, внесених цим Договором.

Відповідно до п. 2.6 Договору від 28.12.2018 про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 24.04.2018 №49-18 сторони виклали п.10.4 Договору оренди в наступній редакцій:

« 10.4 У разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, цей Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору».

31.01.2020 між орендодавцем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 24.04.2018 №49-18, п.1 якого визначено, що орендодавцем за Договором оренди виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325).

Також пунктом 4 даного Договору продовжено Договір оренди терміном на 1 (один) рік: з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно, на умовах, передбачених Договором оренди, з урахуванням змін, внесених цим договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди № 231 від 01.06.2020 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків з оренди нерухомого майна та надання послуг з утримання такого майна.

09.08.2021 на підставі Договору про розірвання №109/15 Договору оренди №49-18 від 24.04.2018 нерухомого державного майна було розірвано Договір оренди, у зв`язку з порушенням орендарем умов договору оренди, виявленим балансоутримувачем (позивачем), з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди орендарем та балансоутримувачем.

09.08.2021 за Актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності відповідач передав, а позивач прийняв із строкового платного користування орендоване майно.

За твердженнями позивача, починаючи з січня 2021 року орендар не оплачував надані позивачем рахунки, не підписував та не повертав акти виконаних робіт та затримував процес укладання Додаткової угоди щодо чергового продовження Договору оренди на новий строк.

Рахунки та акти виконаних робіт, для подальшої передачі орендар, щомісяця надавалися позивачем керівнику підрозділу, який безпосередньо, який безпосередньо займав орендоване приміщення - завідувачу Сектору моніторингу та нагляду у Чернігівській області Управління моніторингу та нагляду у регіонах Департаменту нагляду з цінних паперів та фондового ринку Сергієнку Юрію Валерійовичу, якого Додатковою угодою №7/35 від 31.03.2020 року до Договору відшкодування визначено відповідальною особою за підготовку документації за цим договором.

Проте відповідач в порушення обумовлених договірних зобов`язань не сплатив на користь позивача відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідачу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 13 019,57 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

12.04.2021, 23.06.2021 та 25.08.2021 позивач звертався до відповідача з вимогами за № 7 від 09.04.2021, №13 від 22.06.2021 та №14 від 19.08.2021 про сплату боргу, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення. Також, до вимог позивачем були додані рахунки на оплату та акти виконаних робіт, які позивач просив відповідача підписати та повернути.

Проте, відповідач вищезазначені вимоги залишив без відповіді та задоволення, а також не повернув підписані зі своєї сторони акти виконання робіт.

При цьому, у листі за вих. №26.1/18/15103 від 13.07.2021 відповідач гарантував оплату заборгованості за отримані комунальні та експлуатаційні послуги, які виникли у період процедури підписання договору оренди, після укладення договору оренди та договору про відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. п.2.2.3 спірного договору сторони передбачили, що орендар зобов`язується за власний рахунок забезпечувати виконання господарських функцій з утримання орендованого приміщення та відшкодувати балансоутримувачу витрати на виконання робіт, передбачених п.1.2 цього договору. Вносити плату за комунальні послуги на розрахунковий рахунок балансоутримувачу протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Актів та Рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому ці Акти та рахунки були надані.

Матеріали справи містять докази повернення приміщення відповідачем позивачу з орендного користування лише 09.08.2021.

Наразі, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення раніше вказаної дати, відтак суд дійшов висновку, що відповідач у період з січня 2021 по 09.08.2021 продовжував користуватися орендованим майном, відтак існував обов`язок з відшкодування витрат з надання відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат за умовами спірного договору №93/48/15 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 15.12.2018.

Як зазначає позивач, відповідачем не було сплачено суму заборгованості в розмірі 13 019,57 грн., а тому просить стягнути з відповідача вказану суму основної заборгованості.

Відтак, відповідач, у порушення взятих на себе на умовах п.2.2.3 договору зобов`язань, не виконав наявний обов`язок щодо оплати відшкодування витрат з надання відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з січня 2021 року по 09.08.2021 в розмірі 13 019,57 грн.

Наразі, будь-яких доказів про сплату вказаної заборгованості в матеріалах справи не міститься.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що Договір оренди від 24.04.2018 №49-18 не було продовжено на 2021 рік відповідно до вимог чинного законодавства, станом на 16.09.2021 проекти договорів з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області не надходили до відповідача.

Суд критично ставить до позиції відповідача, оскільки у разі закінчення дії договору оренди, відповідач згідно з нормами статті 785 ЦК України, у разі припинення договору оренди останній був зобов`язаний негайно повернути орендоване майно орендодавцю, проте матеріали справи не містять таких доказів.

Крім того, суд бажає звернути увагу відповідача, що на підставі положень статті 785 Цивільного кодексу України, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені зобов`язання, обумовлені договором №93/48/15 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 15.12.2018, та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 13 019,57 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 130,41 грн. 3% річних, 185,17 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Після здійснення перевірки наведеного позивачем розрахунку нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30; код ЄДРПОУ 37956207) на користь Головного управління статистики у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 37; код ЄДРПОУ 02363072) 13 019 грн. 57 коп. заборгованості, 130 грн. 41 коп. - 3% річних, 185 грн. 17 коп. - інфляційних втрат та 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя О.М. Спичак