Рішення № 101175517, 15.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2021Справа № 910/10850/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код 19355964)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18 А; ідентифікаційний код 14345702)

про стягнення 147 114, 24 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 48 095, 04 грн та штраф - 99 019, 20 грн за порушення строку поставки товару за договором про закупівлю товарів № 53-121-01-21-10112 від 04.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишено без руху, встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду фіскального чеку від 01.07.2021 щодо направлення поштового відправлення № 7150305743612.

03.08.2021 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на виконання вимог суду, були подані докази на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає, що мало місце прострочення поставки, втім, зазначає, що таке прострочення тривало незначний проміжок часу - 34 дні. Також відповідач зазначає, що ним було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором. При тому, відповідач відзначає, що позивач не надав суду будь-якого доказу, який би підтверджував завдані майнові втрати внаслідок такого прострочення, не надано також інформації про збитки, які понесені покупцем через незначне прострочення здійснення поставки. У зв`язку з чим, відповідач просить суд відмовити в задоволенні частини позовних вимог в розмірі 102 979, 97 грн та зменшити розмір заявленої в позові неустойки до 30% та стягнути неустойку в сумі 44 134, 28 грн.

21.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача з доказами надіслання відповідачу ухвали про відкриття провадження від 25.08.2021.

28.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс" було укладено договір про закупівлю товарів № 53-121-01-21-10112 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити наступний товар: амоній оцтовокислий в кількості 14 т загальною вартістю 1 414 560, 00 грн.

Строк поставки товару: березень 2021 (п. 1.2. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що поставка товару відбувається на умовах DDP м. Енергодар, відповідно до правил Інкотермс 2010. Вантажоодержувач ЗВ ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", м. Енергодар,вул. Промислова 133, ЗВ ВП "Складське господарство" склад № 2.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань, зокрема, вказує, що поставку товару було здійснено з порушенням строків поставки встановлених договором, а саме, прострочення склало 34 дні з 01.04.2021 по 04.04.2021. У зв`язку з чим, позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 48 095, 04 грн та штрафу в розмірі 99 019, 20 грн, які останній й просить суд стягнути на його користь з відповідача.

У поданому відповідачем відзиві останній визнає, що мало місце прострочення поставки, втім, зазначає, що таке прострочення тривало незначний проміжок часу - 34 дні. Також відповідач зазначає, що ним було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором. При тому, відповідач відзначає, що позивач не надав суду будь-якого доказу, який би підтверджував завдані майнові втрати внаслідок такого прострочення, не надано також інформації про збитки, які понесені покупцем через незначне прострочення здійснення поставки. У зв`язку з чим, відповідач просить суд відмовити в задоволенні частини позовних вимог в розмірі 102 979, 97 грн та зменшити розмір заявленої в позові неустойки до 30% та стягнути неустойку в сумі 44 134, 28 грн.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів № 53-121-01-21-10112 від 04.03.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Пунктом 1.2. договору передбачено, строк поставки товару: березень 2021.

Тобто, відповідач зобов`язаний був поставити на адресу відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" товар до 01.04.2021.

Як встановлено судом, відповідачем здійснено поставку товару на адресу відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вартістю 1 414 560, 00 грн (з ПДВ) 05.05.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000173.

Отже, відповідачем виконано договірні зобов`язання в частині поставки товару з порушенням стоків поставки, встановлених договором № 53-121-01-21-10112, зокрема, прострочення склало 34 дні: з 01.04.2021 по 04.05.2021.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

За порушення строків поставки або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 (тридцяти) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% (сім) від загальної вартості. Нарахування штрафних санкцій не обмежується шестимісячним строком та здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язань по день його фактичного виконання.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки або порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведених правових норм, зважаючи на те, що однією із сторін договору є суб`єкт господарювання, що належать до державного сектору економіки, та відповідачем допущено порушення негрошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу п. 7.1., 7.2. договору та ч. 2 ст. 231 ГК України договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені та штрафу за прострочення термінів поставки товару.

Таким чином, перевіривши наведений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 48 095, 04 грн та штрафу в розмірі 99 019, 20 грн є обґрунтованими.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначена норма кореспондується зі ст. 180 ГК України.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладаючи договір № 53-121-01-21-10112 від 04.03.2021, сторони досягли згоди з усіх істотних його умов договору, в тому числі, щодо предмету договору, строків поставки товару, відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2. сторонами погоджено, що цей договір може бути змінений за підставами, передбаченими законом.

Відповідно до п. 10.1. договору, додатки, доповнення, акти і протоколи, складені після укладення цього договору, що доповнюють або змінюють зміст окремих положень цього договору, дійсні за умови підписання їх уповноваженими особами обох сторін договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

Відтак, строк поставки товару за договором - березень 2021 є незмінним та остаточно узгодженим сторонами.

Щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язання в частині поставки товару у строк, встановлений умовами договору, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, то ТОВ "Хімімпекс" не підтверджено настання таких обставин.

Щодо посилань відповідача на неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором, внаслідок незлагоджених дій перевізника (допущена технічна помилка при оформленні вантажу), то такі посилання не приймаються судом до уваги, оскільки, підприємницька діяльність є самостійною та ризикованою, яка також може привести до фінансових збитків такого підприємця.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки до 30%, що становить 44 134, 28 грн, то суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки, ТОВ "Хімімпекс" не доведений факт вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відтак, наявні всі законні та обґрунтовані підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18 А; ідентифікаційний код 14345702) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код 19355964) пеню в розмірі 48 095 (сорок вісім тисяч дев`яносто п`ять) грн 04 коп., штрафу в розмірі 99 019 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятнадцять) грн 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.11.2021

Суддя Д.О. Баранов