
Справа № 186/1526/21
Провадження № 1-кс/0186/322/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року м.Першотравенськ
Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М.
секретар – Фадєєва Т.Б.
за участю:
слідчого – Шаповалової Я.Ю.
прокурора – Полупанової І.А.
підозрюваного – ОСОБА_1
захисника - Пилипенко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене прокурором Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000214 від 16 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Чорнобиль Київської області, громадянина України, українця, не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
17 листопада 2021 року слідчий СВ ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 внесеним в рамках кримінального провадження № 12021041380000214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Просить слідчого суддю обрати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання та прохали суд його задовольнити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_1 міру запобіжного заходу – тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти застосування відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прохали суд обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і за даним фактом проводиться досудове розслідування.
Підозра ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 16.11.2021 року, в ході огляду було виявлено труп малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з множинними синцями тулубу, верхніх і нижніх кінцівок, також виявлено і вилучено ремінь чоловічий;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 16.11.2021, яка вказала, що у неї є дочка ОСОБА_4 , яка проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 і їхніми трьома малолітніми дітьми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 2015 року народження та ОСОБА_7 2017 року народження. Дочка і зять жили за її рахунок, у них відбувалися постійні сварки через те, що ОСОБА_8 ніде не працював і бив ОСОБА_9 , на фоні сварок ОСОБА_10 декілька разів лежала в психіатричній лікарні. Також ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_8 бив своїх дітей – ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_7 . ОСОБА_8 при ній міг вдарити дітей і накричати на них. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 жалілися і плакали що батько їх б`є. Декілька разів ОСОБА_3 бачила синці на тілі онучки ОСОБА_11 , останній раз її бачила в серпні 2021 року. Як розповідала дочка ОСОБА_10 , що останні 3-4 дні у Олі боліла нога, 15.11.2021 вночі була нудота, але до лікарні не зверталися. Також дочка розповіла, що вихователь дитячого садка повідомила, що на тілі ОСОБА_11 наявні синяки та як сказала дочка, що напевно з`явилися від падіння;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 16.11.2021, яка вказала, що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_12 і 3-ма малолітніми дітьми в будинку с. Миколаївка. ОСОБА_8 періодично її бив та міг вдарити дітей, коли вони балувалися долонею по сідницям. Близько 2-х тижнів тому на початку листопада 2021 року ОСОБА_13 побачила на нозі, на боках тулубу і під руками у дочки синці. Дочка на питання де вони з`явилися, говорила що впала і що її вдарив ОСОБА_5 . При ОСОБА_14 дочка впала з дивану і після цього у неї з`явився синець на сідницях. Як сказав ОСОБА_14 чоловік, що синці у ОСОБА_11 з`явилися після того, як він ніс дочку на спині на дитячу площадку, тримаючи руками за ноги біля тулубу та під руки, коли піднімав щоб посадити на спину. ОСОБА_10 часто залишала дітей на чоловіка, в гості до них ніхто не приходив, оскільки немає ні друзів ні знайомих, з батьками ОСОБА_14 чоловік заборонив спілкуватися, батьки чоловіка померли. Близько тижня ОСОБА_15 стала жалітися на біль в лівій нозі, яка сильно набрякла і була вся в синцях, дочка стала шкутильгати при ходьбі. У ОСОБА_14 були підозри щодо того, що це чоловік бив ОСОБА_16 , оскільки у неї з`явилося багато синців, а чоловік на це говорив, що у ОСОБА_11 ніжна шкіра, тому синці залишаються коли доторкнешся;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , яка вказала, що з 06 вересня 2021 року діти родини ОСОБА_18 були зараховані до садочку « ОСОБА_19 ». З 06.09.2021 до 26.10.2021 ОСОБА_15 відвідувала садочок, після чого перестала і зі слів її батька ОСОБА_20 стало відомо, що ОСОБА_15 захворіла. За час відвідування дитячого садка у ОСОБА_11 на тілі були незначні синці;
- протоколом допиту малолітніх свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_5 від 16.11.2021, які вказали, що бачили, як батько бив сестру ОСОБА_16 ременем і долонею. Коли та за що саме бив не могли пояснити. Як сказав ОСОБА_6 , ремінь висів в батьковій кімнаті (спальні) на гвіздку. Також ОСОБА_6 бачив, як батько бив ОСОБА_16 розеткою (шнуром з розеткою можливо від телевізора чи переносного кабелю);
- протоколом допиту свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 від 16.11.2021, яка вказали, що по сусідству з ними мешкає родина ОСОБА_18 – мати, батько та троє дітей, які живуть погано і є неблагополучними, мати ОСОБА_10 має психічний розлад та лікується у м.Дніпро, батько ОСОБА_8 ніде не працює, діти майже постійно знаходяться дома, на вулицю не виходять. З будинку постійно чути нецензурну лайку;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 , який вказав, що ОСОБА_13 його рідна сестра, з якою він не спілкується. Йому відомо що її чоловік ОСОБА_8 нікого до себе додому не впускав, в тому числі різні соціальні служби. Діти постійно перебували в будинку, на вулицю він їх не випускав;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 895 від 16.11.2021, виданим Павлоградським міжрайонним відділенням КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» Дніпропетровської обласної ради», відповідно до якого смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 настала внаслідок набряку головного мозку, крововиливу у товщу речовини головного мозку, внутрішньочерепної травми, нападу з застосуванням фізичної сили з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Виявленні множинні синці голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок;
- характеристикою, виданою виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на ОСОБА_1 , згідно якої він агресивний по відношенню до працівників служби у справах дітей, медиків, органів місцевого самоврядування, поліції, також агресивний і до дітей, не займався їх належним вихованням. Рішенням ВК Миколаївської сільської ради від 08.07.2021, малолітні діти ОСОБА_21 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вилучалися в зв`язку із загрозою для життя та здоров`я дітей та неналежним виконанням ОСОБА_25 і ОСОБА_26 своїх батьківських обов`язків, 14.07.2021 повернуті;
- довідкою з інформаційного порталу НПУ ІАФ «ЦУНАМІ» відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 06.09.2021 за ч.1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей та 07.10.2019 за ч.1 ст. 173-2 за вчинення домашнього насильства;
- рішенням органу опіки та піклування №143 від 08.07.21 року про негайне відібрання від батьків малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 2015 року народження та ОСОБА_7 2017 року у зв`язку з загрозою для їх життя та здоров`я;
- Оцінкою кризової ситуації в сім`ї Никитюк КЗ «Центр надання соціальних послуг» від 08.07.21 року.
На підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021041380000214.
16 листопада 2021 року о 14 годинні 05 хвилин ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи викладені в клопотанні є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують, так як, ОСОБА_1 не працевлаштований та не має місце будь-якої роботи і перебуваючи на волі, після повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, окрім цього ОСОБА_1 особисто знайомий з більшістю свідків, допитаних в ході розслідування кримінального провадження, знаючи про місце їх проживання, у випадку можливості вільного пересування може незаконно впливати на них будь-яким чином, з метою зміни свідчень у цьому кримінальному провадженні, для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності, також ОСОБА_1 проживає разом з дружиною і двома малолітніми дітьми, до себе додому нікого не впускає, схильний до побиття дружини і дітей, тому може вчинювати новий злочин відносно життя і здоров`я, у зв`язку з чим потребує ізоляції від суспільства.
У відповідності до вимог ст.178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , тяжкість покарання за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, за яке передбачає покарання від семи до десяти років позбавлення волі, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель малолітньої дитини.
Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Враховуючи дані щодо особи підозрюваного, зазначені вище, приходжу до висновку, що дійсно існують ризики, що перебуваючи на свободі останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Врахувавши дійсні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за дійсні доводи слідчого та прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.
Зазначені висновки засновані перед усім на тому, що підозрюваний, відповідно до даного клопотання, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель малолітньої дитини, за ч.2 ст.121 КК України, а також слідчим та прокурором доведено існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя враховує рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення є його місцем проживання.
Розмір застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України не визначається, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель малолітньої дитини.
За змістом ч.ч.1,2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного, те, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 годин 05 хвилин 16 листопада 2021 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-184, 186-187, 193-194, 196-197, 369-372, 376, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000214 від «16» листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк запобіжного заходу ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання тобто з 14 годин 05 хвилин 16 листопада 2021 року по 14 годин 05 хвилин
14 січня 2022 року.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя С.М. Демиденко
Судове рішення № 101174938, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області) було прийнято 17.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 186/1526/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: