Рішення № 101171734, 17.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 листопада 2021 року

м. Одеса

Справа № 521/9615/20

Провадження № 2/521/786/21

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1

Представник позивача – ОСОБА_2

Відповідач – ОСОБА_3

Представник відповідача – ОСОБА_4

Відповідач – ОСОБА_5

Відповідач – ОСОБА_6

Третя особа – Територіальний сервісний Центр 5141 РСЦ МВС в м. Одеса

Третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф.А.Р.Т.»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи: Територіального сервісного Центру 5141 РСЦ МВС в м. Одеса, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.А.Р.Т.», про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи: Територіального сервісного Центру 5141 РСЦ МВС в м. Одеса, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.А.Р.Т.», за яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7466/18/003926 від 26 липня 2018 року, яким ТОВ «Ф.А.Р.Т.» продало на підставі договору комісії № 7466/18/003925 від 26 липня 2018 року, укладеного з ОСОБА_1 автомобіля «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , VIN-code: НОМЕР_2 , а ОСОБА_6 придбав автомобіль «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; VIN-code: НОМЕР_2 ; витребувати з володіння ОСОБА_7 автомашину «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_3 (фактично НОМЕР_1 ), номер шасі НОМЕР_2 ; VIN-code: НОМЕР_2 та передати вказаний автомобіль в користування власнику ОСОБА_1 .

Підставами подання такого позову послужило укладання та підписання купівлі-продажу вказаного автомобіля не із позивачем, а іншою особою, яка підробила її паспорт та її картку фізичної особи-платника податків з ідентифікаційним кодом і 26 липня 2018 року уклала договір комісії № 7466/18/003925, яким доручила ТОВ «Ф.А.Р.Т.», як комісіонеру, продати її автомобіль. Першим покупцем автомобіля був ОСОБА_6 , і на теперішній час автомобіль перебуває на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_3 . Вказаний автомобіль був нею придбаний за рахунок кредитних коштів на підставі кредитного договору, і на теперішній час у неї є відповідні зобов`язання перед ПАТ «Дельта-Банком».

Кредитний договір був забезпечений заставою. На теперішній час існує рішення Київського районного суду міста Одесу з приводу стягнення заборгованості за вказаним вище кредитним договором та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з приводу стягнення заборгованості і можливими діями приватного виконавця може стати звернення предмету застави, а саме автомашини в рахунок заборгованості.

З приводу того, що автомобіль «Тойота Королла» була у неї викрадений, позивач 05 лютого 2020 року звернулась із заявою про кримінальне правопорушення до Київського відділу поліції в м. Одесі (№ реєстрації заяви 3044). Органом досудового розслідування було відкрите кримінальне провадження № 12020160480000737 від 05 лютого 2020 року, яке триває на теперішній час. На теперішній час автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_3 . Тому, позивач вимушена звернутися з цим позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позову відмовити, посилаючись на таке.

Позивачка вказує, що незважаючи, що вона заборгувала Українському промисловому банку за договором кредиту від 2008 року на придбання цього автомобіля за ціною 27000,0 доларів США та наявністю судового рішення щодо стягнення з неї боргу, у зв`язку із чим було на стадії виконання судового рішення арештовано автомобіль у 2013 році та розміщений на майдан зберігання. З того часу доля майна позивачку - не цікавила, вона вважала що зазначеним майном вона погасила заборгованість. Автомобіль був реалізований ДВС та змінив декілька власників. Але у 2020 році позивачка згадала про своє колішне майно та надає суду, що ніби-то вона не погоджувала його реалізацію та не приймала участь у відчуженні, хоча її паспортні данні були надані до органу реєстрації ТС.

Позивачка посилається на шахрайські дії та досудове кримінальне провадження, які не завершені та по яких не має вироку суду. А тому - жодної особи не визнано винною у скоєнні злочину щодо продажу автомобіля, а це єдиний аргумент позивачки щодо незаконності вибуття майна з її власності.

22 березня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу вартістю 200000,0 грн у ТСЦ МВС №5141 автомобілю «Тойота Корола», за яким ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 належний їй автомобіль у власність.

Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу від 22/03/2019 року, Реєстраційною карткою ТЗ від 22 березня 2019 року, Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22 березня 2019 року, заявою №230995789 від 22 березня 2019 року про перереєстрацію ТЗ, свідоцтвом про держреєстрацію ТЗ від 22 березня 2019 року за власником ОСОБА_7 .

Право власності останнього у встановленому законом порядку зареєстровано відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#Text, затвердженого ПКМУ від 07 вересня 1998 року №1388. Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються матеріалами справи, поясненням третьої особи РСЦ МВС в Одеській області.

Як вбачається зі змісту договору належність майна продавцю перевірена посадовими особами РСЦ МВС, експертом оглядачем ТЗ, як і відсутність заборони відчуження та арешту, обтяження іпотекою, податковою заставою - відповідно до витягу з державного реєстру. Продаж вчинено за 200000,0 грн. Право власності відповідача ОСОБА_7 на автомобіль «Тойота Корола» 22 березня 2019 року зареєстровано.

Від відповідача ОСОБА_7 позивач просить витребувати з його володіння автомобіль «Тойота Корола» та передати його у власність позивачу ОСОБА_1 .

Перед цим, позивач вимагає визнати недійсним договір купівлі-продажу №7466/18/003926 від 26 липня 2018 року між Продавцем ТОВ «Ф.А.Р.Т.» та Покупцем ОСОБА_6 - відповідачем по справі, автомобілю «Тойота Корола».

Позивач посилається на те, що вона не здійснювала замовлення у ТОВ «Ф.А.Р.Т.» щодо продажу автомобілю, не укладала з ТОВ «Ф.А.Р.Т» договір комісії та не надавала свої документи: паспорт, код, відомості про автомобіль, автомобіль. Договір комісії від 26 липня 2018 року в матеріалах справи відсутній.

ТОВ «ФАРТ» надав копію паспорту та коду, яким користувалась громадянка ОСОБА_1 під час угоди - паспорт НОМЕР_4 місто народження Іллічівськ, дата видачі - 2001 рік, прописка АДРЕСА_1 (з 12 вересня 2002), та довідка код від 19 лютого 1998 року.

Однак, при подачі позову та на підтвердження ніби-то шахрайських дій, для порівняння позивачка надає копію паспорту НОМЕР_5 місце народження м. Одеса, дата видачі 2012 рік, прописка АДРЕСА_2 (з 26.10.2004 р.) та довідка податкового коду від 17.07.2001 року.

Окрім того, без надання такого, що набрало законної сили, вироку про визнання будь-якої особи у вчиненні злочину щодо підробки її документів - безпідставно посилається на їх підробку.

Наданий суду висновок експерта по кримінальній справі - не стосується підробки документів ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи на час укладання спірного договору купівлі-продажу №7466/18/003926 від 26 липня 2018 року між Продавцем ТОВ «Ф.А.Р.Т.» та Покупцем ОСОБА_6 спірний автомобіль був зареєстрований за останнім у встановленому законом порядку.

Посилання позивача, як на підставу задоволення позову, на наявність досудових кримінальних проваджень, не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки інші учасники угод: ТОВ «ФАРТ», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 довели реалізацію свого права власності до кінця, виявили свою волю на це, оскаржували угоди протягом строків позовної давності, відсутні рішення суду про припинення права власності за будь-ким із перелічених учасників. Об`єктивних підстави, вважати вчинені ними угоди недійсними - не доведено позивачем.

Враховуючи норми чинного законодавства і зокрема положення ст. ст. 181, 328, 334 ЦК України основною умовою для визначення статусу майна є державна реєстрація прав на нього. Так із наданих до суду документів до позовної заяви та аргументів позивача, не вбачається підстав, визначених статтею 215 ЦК України щодо визнання договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «ФАРТ» та ОСОБА_6 недійсним. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При вирішенні спору варто застосувати позицію Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16, за якою під час укладення договору купівлі-продажу відповідно до внутрішньо державного законодавства, існував як мінімум один рівень гарантій перед тим, як майно - автомобіль перейшло до іншого володаря-відповідача, а з часом до іншого, і в кінці до відповідача ОСОБА_8 , а саме існував обов`язок посадових осіб переконатися, що перехід права власності на квартиру стався відповідно до закону.

Відповідно до статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ТОВ «ФАРТ» правомірно уклали договори купівлі-продажу, формальне право продавця на відчуження спірного майна, підстави для застосування статті 388 ЦК України з урахуванням вище наявних обставин - відсутні, а відповідач ОСОБА_8 не може розглядатись судом як добросовісний набувач.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У своїй діяльності ЄСПЛ також керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар.

Так, за даними справи задоволення позовних вимог кредитора - банку в розмірі 27 тисяч доларів США - так і не були погашені. Враховуючи викладене, вимоги позивача є безпідставними.

Третя особа: Територіальний сервісний Центр 5141 РСЦ МВС в м. Одеса надав до суду пояснення щодо позову, де зазначив, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79, ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальний орган з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ - Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області. Згідно з абз. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79, територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.

05 березня 2020 року відомості про початок процедури припинення РСЦ МВС в Одеській області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без визначення правонаступника. 06 травня 2020 року створено філію Головного сервісного центру МВС - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС), ЄДРІІОУ 40109173 без статусу юридичної особи. 26 травня 2020 року РСЦ МВС в Одеській області припинив здійснення функцій територіального органу з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. 27 травня 2020 року РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) розпочав здійснення повноважень і функцій у сфері надання адміністративних та інших послуг, безпеки дорожнього руху та перевезення небезпечних вантажів, забезпечення у визначеному порядку державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання та іншими суб`єктами вимог законодавства в цих сферах, моніторинг у встановлений законодавством спосіб дотримання суб`єктами господарської діяльності та іншими суб`єктами норм, правил та стандартів у відповідній сфері.

Відповідно до п. 10-11 poз. ІV Положення про РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 27 квітня 2020 року № 18, РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) наділене правом брати участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва). У свою чергу, територіальний сервісний центр 5141 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) (далі - ТСЦ 5144 МВС) є структурним підрозділом РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, і не є окремою юридичною особою, у зв`язку з чим не може самостійно мати процесуальний статус третьої особи у справі.

Щодо пред`явлення позовних вимог.

За даними ЄДР транспортних засобів станом на дату підготовки цих пояснень:

- 25 липня 2008 року транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 1796, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 , був зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , д/н НОМЕР_8 .

- 27 липня 2018 року транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 1796, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 , був зареєстрований за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу ТЗ, укладеному у суб`єкта господарювання, видано свідоцтво про реєстрацію СКХ952576, д/н НОМЕР_9 .

- 28 серпня 2018 року транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 1796, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 , був зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за договором купівлі-продажу ТЗ, укладеному в ТСЦ 5141, видано свідоцтво про реєстрацію СК1044091, д/н BH4070ІB.

- 22 березня 2019 року транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 1796, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 , був зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за договором купівлі-продажу ТЗ, укладеному в ТСЦ 5141, видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 , д/н НОМЕР_3 .

- 26 червня 2020 року на виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року у справі 521/9615/20 на транспортний засіб марки TOYOTA COROLLA 1796, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , № ДВИГ. 1ZZ3078224 накладено арешт.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із придбанням транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок №1388) які визначають певні особливості набуття права власності на рухоме майно та реєстрації транспортних засобів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Для автоматизованого обліку Транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Наказом МВС від 24 лютого 2017 року № 32 адміністратором Єдиного державного реєстру МВС визначено Головний сервісний центр МВС. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Стаття 117 Конституції України регламентує, шо Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року на території України встановлено єдиний Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів) (далі - Порядок № 1388). Згідно з п. 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які с підставою для внесення змін до реєструючи документів.

Документами, шо підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, у тому числі, договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин, Відповідно до п. 15 Порядку №1388, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку уповноваженими особами сервісного центру МВС проводяться наступні перевірки: за Єдиним державним реєстром МВС; автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби; банком даних Генерального секретаріату Інтерполу; перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром.

Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Згідно з абз. 2 п. 35 Порядку, підставою для перереєстрації транспортного засобу є .... рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку. Згідно з п. 16 Порядку №1388, на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видається як результат процедури перереєстрації транспортного засобу з попереднього власника на нового. З системного аналізу положень Порядку №1388 вбачається, що нормативною підставою для здійснення перереєстрації ТЗ за позивачем може слугувати рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27 липня 2018 року, відповідно до якого здійснювався перехід права власності від позивача до ОСОБА_6 , із застосуванням наслідків недійсності правочину щодо договорів купівлі-продажу від 28 серпня 2018 року та від 22 березня 2019 року. Приписи Порядку № 1388, відповідно до практики ЄСПЛ, містять зрозумілі й чіткі формулювання, які дають громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право. Відповідні функції також реалізовуються державними органами відкрито.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається, що будь якими діями або бездіяльністю посадових осіб РСЦ МВС в Одеській області буди порушені її права. Тому, ТСЦ 5141 діяв на законних підставах з безумовним дотриманням законодавчо-визначеної процедури. У разі вирішення судом спірних правовідносин, РСЦ МВС в Одеській області рішення суду буде виконано в межах повноважень. Просить замінити первісну третю особу ТСЦ 5141 МВС належною третьою особою - ГСЦМВС в Одеській області в особі РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф.А.Р.Т.» надало до суду пояснення, в яких зазначила, що у липні 2018 року до ТОВ «Ф.А.Р.Т.» звернулася особа, яка представилася ОСОБА_1 , з наміром укласти договір комісії з метою продажу автомашини «Тойота Корола», номерний знак « НОМЕР_1 », номер шасі - НОМЕР_2 .

26 липня 2018 року громадянка, яка представилася ОСОБА_1 , на вимогу ТОВ «Ф.А.Р.Т.» надала документи, необхідні для укладання договору комісії та подальшого укладання договору купівлі-продажу автомобіля, зокрема оригінал паспорта громадянина України, з якого ТОВ «Ф.А.Р.Т.» було зроблено копію.

Громадянка, яка представилася ОСОБА_1 , зовні була схожа на людину, зображену на фото, яке містилося у паспорті. Того ж дня між ТОВ «Ф.А.Р.Т.» та громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір комісії №7466/18/003925 (надалі - договір комісії), згідно якого ОСОБА_1 (комітент) доручила ТОВ «Ф.А.Р.Т.» (комісіонер) вчинити правочин купівлі-продажу автомашини «Тойота Корола», номерний знак « НОМЕР_1 ». 26 липня 2018 року на виконання договору комісії ТОВ «Ф.А.Р.Т.» було укладено договір купівлі-продажу автомашини №7466/1 8/003926 з громадянином ОСОБА_6 . Подальша історія власників автомашини «Тойота Корола», номерний знак « НОМЕР_1 » ТОВ «Ф.А.Р.Т.» невідома.

ТОВ «Ф.А.Р.Т.» повідомляє, що не володіє інформацією та не може стверджувати про достовірність або підробку наданого при укладанні договору комісії паспорту громадянки України ОСОБА_1 . Під час укладання договору комісії ТОВ «Ф.А.Р.Т.» не мало підстав вважати надані документи підробленими. У випадку встановлення судом факту надання підроблених документів, а саме паспорту громадянки України ОСОБА_1 та картки фізичної особи-платника податків з ідентифікаційним кодом для укладання договору комісії №7466/18/003925 від 26 липня 2018 року з метою укладання договору купівлі-продажу автомашини №7466/18/003926 від 26 липня 2018 року, ТОВ «Ф.А.Р.Т.» вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

25 липня 2008 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 506-0131017/ФВК-08 з «Українським промисловим банком» на отримання 27000 доларів США для придбання автомобілю «Тойота Королла».

З метою забезпечення вимог кредитного договору 25 липня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу був посвідчений договір застави № 506-0131017/7ФВК-08 придбаного транспортного засобу, реєстраційний № 1114.

В подальшому «Український промисловий банк» передав всі активи та кредитні зобов`язання ПАТ «Дельта-Банку».

В квітні 2012 року вказаний банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 та майнових поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 238450,90 грн.

Заочним рішення Київського районного суду міста Одеси (справа 1512/4989/2012) позов був задоволений. З ОСОБА_1 та майнових поручителів було стягнуто 238450,90 грн.

Заочне рішення було переглянуто судом і 16 вересня 2015 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 і майнового поручителя 238450,90 грн.

З метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ткаченко С.О. був накладений арешт на вказану автомашину.

11 квітня 2013 року, відповідно Акту 521-6 вказана автомашина була затримана працівниками поліції та поміщена на майданчик автотранспорту.

11 квітня 2013 року відповідно до постанови начальника Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ткаченко С.О. розшук автотранспортного засобу був припинений.

Вказана постанова виявилась підробленою, про що свідчить висновок експерта № 179-П від 12.06.2014 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Одеській області.

28 березня 2014 року державною виконавчою службою був визначений зберігач арештованого та описаного майна ОСОБА_10 , а 27 червня 2014 року на підставі постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Балалайкіною К.В. був змінений зберігач описаного та арештованого майна - представник ПАТ «Дельта-Банку» - Клименко Марія Сергіївна.

За наявності рішень суду та вилучення автомашини ОСОБА_1 вказує, що була впевнена, що працівники «Дельта-Банку» забрали у ОСОБА_1 автомобіль машину, як заставу, в рахунок заборгованості за кредитним договором.

На підставі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. винесена ухвала Київського районного суду міста Одеси від 18 лютого 2019 року про встановлення тимчасового обмеження виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 .

22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Одеси про скасування ухвали від 18 лютого 2019 року про скасування тимчасового обмеженім у праві виїзду ОСОБА_1 (справа 1512/4989/2012) і таке обмеження 03 лютого 2020 року ухвалою Київського районного суду міста Одеси було скасовано.

Тобто жодних виконавчих документів з приводу накладення арешту на автомобіль та його зберігання на автомайданчику не було.

Паспорт на ім`я « ОСОБА_1 » серії НОМЕР_4 її картку фізичної особи-платника податків з ідентифікаційним кодом було надано ТОВ «Ф.А.Р.Т.» і 26 липня 2018 року невідома особа уклала договір комісії № 7466/18/003925, яким доручила ТОВ «Ф.А.Р.Т.», як комісіонеру, продати автомобіль від імені власника.

З наданої ТОВ «ФАРТ» до суду копією паспорту, яким користувалась громадянка ОСОБА_1 під час угоди - паспорт серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: м. Іллічівськ, Одеської області, дата видачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстрація: АДРЕСА_2 (з 12 вересня 2002) (а. с. 170, т. 1) вбачається, що дані не збігаються з копією паспорту, наданого позивачем до суду: серії КК 636994, місце народження м. Одеса, дата видачі 11 червня 2001 року, реєстрація: АДРЕСА_2 (з 12 вересня 2002).

А саме, є відмінності в:

-Місці народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : в паспорті, наданому ТОВ «ФАРТ»: «м. Іллічівськ, Одеська область» – в паспорті, наданому до суду позивачем: «м. Одеса».

-Дата реєстрації за адресою АДРЕСА_2 : в паспорті, наданому ТОВ «ФАРТ»: « ІНФОРМАЦІЯ_7 » – в паспорті, наданому до суду позивачем: «зареєстрована 11.06.2001 р. за адресою: АДРЕСА_3 ; знята з реєстрації 22.10.2004 р., зареєстрована 26.10.2004 р. за адресою: АДРЕСА_2 .

-Спосіб виготовлення: в паспорті, наданому ТОВ «ФАРТ»: дані внесені механічним способом, – в паспорті, наданому до суду позивачем, дані внесені рукописним текстом.

-В паспортах фотографії: ОСОБА_1 явно різняться.

Судом також береться до уваги, що на момент укладення договору комісії № 7466/18/003925 від 26 липня 2018 року, укладеного від імені ОСОБА_1 , в неї був паспорт громадянина України: серія НОМЕР_5 , виданий 30 липня 2012 року.

Відповідно до цього договору комісії ТОВ «Ф.А.Р.Т.» 26 липня 2018 року продало, а ОСОБА_6 , як покупець, 26 липня 2018 року придбав автомобіль «Тойота Королла» номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .

28 серпня 2018 року ОСОБА_6 через територіальний сервісний Центр 5141 РСЦ МВС в м. Одесі продав автомобіль «Тойота Королла» номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , а ОСОБА_5 його купила.

22 березня 2019 року ОСОБА_5 через територіальний сервісний Центр 5141 РСЦ МВС в м. Одесі продала автомобіль «Тойота Королла» номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , а ОСОБА_7 придбав його на підставі договору купівлі-продажу № 5141/2019/1371553.

При придбані автомобіля ОСОБА_5 був змінений номерний знак на НОМЕР_11 , а при придбанні автомобіля ОСОБА_7 номерний знак був змінений на НОМЕР_3 .

У всіх випадках купівлі-продажу автомобіля і зміни номерного знаку, номер шасі залишався єдиним - НОМЕР_2 , та VIN-code: НОМЕР_2 .

Останнім покупцем автомобіля є ОСОБА_7 .

З приводу того, що автомобіль «Тойота Королла» з номером шасі НОМЕР_2 VIN-code: НОМЕР_2 та номерним знаком НОМЕР_1 було у позивача викрадено, 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про кримінальне правопорушення до Київського відділу поліції в м. Одесі (№ реєстрації заяви 3044).

Органом досудового розслідування було відкрите кримінальне провадження № 12020160480000737 від 05 лютого 2020 року, яке триває на теперішній час.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України, що встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою вважати правочин недійсним (стаття 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 поза її волею на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2018 року між ТОВ «Ф.А.Р.Т.» та ОСОБА_6 на підставі договору комісії.

Відповідно до положень статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 388 ЦК України.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 поза її волею на підставі документів, які визнані судовим експертом підробленими.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 203, 215, 317, 319, 330, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи: Територіального сервісного Центру 5141 РСЦ МВС в м. Одеса, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.А.Р.Т.», про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7466/18/003926 від 26 липня 2018 року, яким ТОВ «Ф.А.Р.Т.» продало на підставі договору комісії № 7466/18/003925 від 26 липня 2018 року, укладеного з ОСОБА_1 , автомобіля «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , VIN-code: НОМЕР_2 , а ОСОБА_6 придбав автомобіль «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; VIN-code: НОМЕР_2 .

Витребувати з володіння ОСОБА_7 автомобіль «Тойота Королла» Седан-В, 2008 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_3 (фактично НОМЕР_1 ), номер шасі НОМЕР_2 ; VIN-code: НОМЕР_2 та передати вказаний автомобіль в користування власнику ОСОБА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 17 листопада 2021 року.

СУДДЯ В.К.Гуревський