Рішення № 101171129, 16.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

16.11.2021 Справа № 756/10796/21

Унікальний 756/10796/21

Провадження №2-а/756/170/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарі - Волковій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови серії ЕГА № 229191 від 08.04.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, відносно громадянки України ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 2 ст. 44-3 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 170,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що 08.04.2021 року постановою лейтенанта поліції Солом`янського Управління поліції ГУНП в м. Києві Коломієць Д.О. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за начебто вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

З вказаною постановою позивачка не погоджується оскільки, доказів, які доводять її вину у вчиненні вказаного правопорушення не має, зазначає, що про складену постанову, яка оскаржується дізналася коли отримала її копію поштовим відправленням.

Позивач зазначає, що адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2. ст. 44-3 КУпАП не вчиняла, процедуру встановлену законодавством для притягнення до адміністративної відповідальності було злісно порушено, постанова підлягає скасуванню.

Окрім того зазначає, що посадова особа, яка складала постанову не могла відповідно до діючого законодавства розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідач надав суду відзив, у якому заперечує проти задоволення позову, вказує, що 08.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянку ОСОБА_1 , яка перебувала у приміщенні метрополітену на станції «Політехнічна» без засобів індивідуального захисту, а саме медичної маски що закриває рот і ніс, чим остання порушила вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою короновірусом SARS-СоV-2, чим порушено вимоги ч.2 ст.44-3 КУпАП, на підтвердження надали копію фото. Окрім того зазначали, що посилання позивача на процедурні порушення не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповіді на відзив у встановлені судом строки позивач не надала.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.04.2021 року постановою лейтенанта поліції Солом`янського Управління поліції ГУНП в м. Києві Коломієць Д.О. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а саме за перебування громадянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні метрополітену на станції «Політехнічна» без засобів індивідуального захисту, а саме медичної маски що закриває рот і ніс, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою короновірусом SARS-СоV-2», та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Ст. 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Так, ст. 29 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

З 12.03.2020 року по 31.04.2021 року на усій території України встановлено карантин, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою короновірусом SARS-СоV-2 (із змінами), від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", та від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України).

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 06.11.2020 року № 1000-ІХ, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою, відповідно до якої, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» встановлено заборони, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, за приписами ч.2 статті 44-3 КУпАП, на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських місцях, будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою адміністративну відповідальність і стягнення.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з нормами ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статей 3, 6, 12 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», статті 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», статті 20 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», статті 1 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», з метою внормування діяльності дільничних офіцерів поліції та приведення у відповідність до законодавства України нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, які регулюють діяльність Національної поліції України, наказом МВС України № 650 затвердити Інструкцію з організації діяльності дільничних офіцерів поліції.

Відповідно до п. 5 ч. З Розділу II дільничні офіцери поліції з метою виконання своїх обов`язків можуть у випадках, визначених законом, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Згідно ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, окрім іншого, про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Частиною 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 825/1496/17), зазначено: «Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із змісту ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом переглянуто та надано оцінку копії фотознімків наданих представником відповідача, з яких вбачається, що позивач перебуває у приміщенні без засобів індивідуального захисту, а саме медичної маски що закриває рот і ніс.

Належних та допустимих доказів на спростування доводів відповідача позивачем не надано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, що постанова прийнята правомочним органом, стягнення накладено в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №229191 08.04.2021 року відносно громадянки України ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 2 ст. 44-3 КУпАП слід залишити без змін, а позов - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44-3, 247, 251 252, 280 КУПАП, ст. ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Шевчук