Рішення № 101170721, 18.11.2021, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/802/21

Провадження №2/547/366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Михайлович, Семенівський районний відділ Державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Михайлович, Семенівський районний відділ Державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6213, вчинений 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" за період з 29.07.2014 року по 18.09.2019 року включно суму у розмірі: 3534,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 860,89 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 3547,52 грн заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 8092,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №6213 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" за період з 29.07.2014 року по 18.09.2019 року включно суму у розмірі: 3534,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 860,89 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 3547,52 грн заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 8092,51 грн.

Постановою старшого державного виконавця Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гезей В.М. від 24.06.2021 року відкрито виконавче провадження № 65901562 з виконання вищезазначеного виконавчого напису та стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 809,25 грн.

07.12.2012 позивачка ОСОБА_1 та ПАТ "Платинум Банк" уклали кредитний договір зі страхування життя позивальника № 1935/2597CLAPS та отримала кредит у сумі 4838,00 грн.

До червня 2021 позивачка повідомлень від ПАТ "Платинум Банк" та від правонаступників не отримувала.

Листом № 106310 від 04.06.2021 дізналася про наявність заяви про примусове виконання виконавчого напису та виконавчий напис з якого слідує, що банком відступлено право вимоги, про що я не знала.

Так з виконавчого напису позивачу стало відомо, що ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відступлено право вимоги ТОВ "Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія Бізнесфінанс" відступило право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015, якому в свою чергу ПАТ "Платинум Банк" відступлено право вимоги № 20140730-Г від 30.07.2014 за договором № 1935/2597CLAPS.

Позивачка вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Так, виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Також позивачка посилається на те, що виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що лише в безспірному порядку нотаріус міг би видати виконавчий напис і направити його до виконання. При вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано відсутності безспірності заборгованості, що суперечить Закону України "Про нотаріат". Зазначена в оспорюваному виконавчому написі нотаріуса заборгованість позивача у розмірі 8096,51 грн на користь відповідача є спірною, оскільки позивач ніколи не укладав жодних договорів і не має жодної заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія управління активами".

У зв`язку з наведеним, факт наявності заборгованості (в тому числі її розмір) у оспорюваному виконавчому написі нотаріуса має спірний характер.

Також оспорюваних виконавчий напис було вчинено нотаріусом, за заявою ТОВ "Фінансова компанія управління активами" таємно, без будь-якого попереднього повідомлення (попередження) позивача про наявну заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія управління активами" без направлення письмової вимоги щодо сплати заборгованості, та без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, повідомлений належним чином (а.с. 32). Заявою від 11.11.2021 вказав, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнення з нього судових витрат в розмірі 454,00 грн, оскільки інші 50 % повертаються з державного бюджету в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України (а.с 33).

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №6213 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" за період з 29.07.2014 року по 18.09.2019 року включно суму у розмірі: 3534,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 860,89 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 3547,52 грн заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 8092,51 грн (а.с. 10).

Постановою старшого державного виконавця Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гезей В.М. від 24.06.2021 року, відкрито виконавче провадження № 65901562 з виконання вищезазначеного виконавчого напису та стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 809,25 грн.

Постановою старшого державного виконавця Семенівського районного відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гезей В.М. від 07.07.2021 року, відкрито виконавче провадження № 66014753 з виконання вищезазначеного виконавчого напису та постановою від 07.07.2021 стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 293,55 грн (а.с. 9).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 082/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису-надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

З матеріалів справи слідує, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем,оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідних та достатніх документів, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Також стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження подання нотаріусу документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчий напис у встановленому законом порядку, зокрема, відсутні докази, які б свідчили про безспірність заборгованості.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження належного направлення та отримання боржником та/або не отримання із зазначенням причин, - заключної вимоги про погашення заборгованості.

Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги відповідача.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу, та боржник про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.

В роз`ясненнях, викладених в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні", затверджених постановою від 07 лютого 2014 року № 2, у 10 пункті роз`яснень зазначено, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом України "Про нотаріат" № 3425-XII.

Ураховуючи те, що нотаріус вчинив виконавчий напис з порушенням норм чинного законодавства, не перевірив безспірності заборгованості, тому наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до заяви від 11.11.2021 №4552 відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідачем під час судового розгляду даної справи добровільно визнано у повному обсязі заявлені щодо нього позовні вимоги.

Позивачка при подачі позовної заяви судовий збір не сплачувала, оскільки відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь держави 50 відсотків судового збору за подання позивачем позову до суду, що складає 454,00 грн.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись, ст. ст. 1-13, 76-82, 89, 95, 142, 206, 258-259, 274, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Михайлович, Семенівський районний відділ Державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований у реєстрі за № 6213 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" за період з 29.07.2014 року по 18.09.2019 року включно суму у розмірі: 3534,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 860,89 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 3547,52 грн заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 8092,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 203; код ЄДРПОУ 35017877) в державний бюджет судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха , буд. 9А, офіс 203; код ЄДРПОУ 35017877.

Третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Харківська обл., м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 7.

Третя особа – Семенівський районний відділ державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Полтавська обл., Кременчуцький р-н., смт Семенівка, вул. Шевченка, 31.

Суддя Л.М.Самойленко