Рішення № 101170111, 17.11.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2543/21

Провадження № 2-а/0158/49/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря - Оніщук Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування вимог зазначає, що дії інспектора є протиправними: постанова винесена з порушенням права на захист, тобто без проведення розгляду, що суперечить нормам КУпАП. Вказує, що постанова містить суперечності щодо вчинення правопорушення та розгляду справи. Ставить під сумнів проведення вимірювання, оскільки таке було проведено без його участі; даних про вимірювальний прилад постанова не містить. Стверджує, що інкримінованого правопорушення він не вчиняв, оскільки під час руху перебував у заторі, що виключає диспозитивну частину ч.3 ст.122 КУпАП. З огляду на вищевикладене, просить скасувати постанову серії DMV №2123207 від 08 вересня 2021 року, винесену інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращуком П.І., справу закрити, вирішити питання щодо судових витрат (а.с.2-7).

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.09.2021 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті; відповідачу встановлено строк на подання відзиву (а.с.11).

18.10.2021 року на адресу Ківерцівського районного суду Волинської області надійшов відзив від Департаменту муніципальної варти, в якому представник просить закрити провадження у вказаній справі та вважає дії інспектора з паркування правомірними, а постанову - законною.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримує в повному об`ємі, просить його задовольнити.

Представник відповідача, суб`єкта владних повноважень, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву. Заявлений позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 КУпАП повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Статтею 283 КУпАП закріплено основні вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

07 вересня 2021 року інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращуком П.І. винесено постанову серії DMV №2123207, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн (а.с.22).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, будучи у статусі водія, керуючи ТЗ марки « Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки (протилежним краєм проїзної частини) транспортним засобом, що зупинився, менше трьох метрів та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п. 15.9 «д» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем повністю заперечується факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Останній стверджує, що місце, від якого інспектором здійснювалось вимірювання відстані - невідоме. Окрім іншого, вказує, що транспортний засіб перебував у заторі, про що було повідомлено інспектору. Просить звернути увагу суду на той факт, що відповідачем не доведено, яким чином він, як водій, у спірній ситуації створив перешкоду дорожньому руху.

Досліджуючи подані відповідачем докази на визнання винуватості позивача, суд зазначає наступне. Із доказу фотофіксації не вдається можливим оцінити повноцінне сприйняття обставин, за яких вона здійснювалась. Зокрема, відсутня панорамна, вузлова та детальна фотозйомка або ж відеозапис події, який би міг відтворити реальну картину перебігу подій.

Крім того, суд звертає увагу, що підставними є твердження позивача щодо місця вимірювання інспектором відстані до належного ОСОБА_1 транспортного засобу. Оскільки з матеріалів фотофіксації дійти однозначного висновку щодо вказаної обставини неможливо.

Крім того, судом достовірно встановлено, що постанова серії DMV № 2123207 від 08 вересня 2021 року не містить жодного обґрунтування, яким чином зупинка, транспортного засобу «Фольксваген» під керування ОСОБА_1 створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, та відповідно, наявні підстави для кваліфікації правопорушення саме за ч. 3 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Таким чином, Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради, всупереч положенням частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не вчинено належних дій, спрямованих на доказування правомірності свого рішення, а саме-постанови серії DMV № 2123207 від 08 вересня 2021 року.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради на засадах змагальності сторін та вимогах частини 2 статті 77Кодексу адміністративного судочинства України, суду не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд враховує, що відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України при обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача, суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.

Водночас, суд не бере до уваги твердження позивача щодо порушення представником Департаменту Муніципальної варти Луцької міської ради порядку винесення постанови та розгляду справи в цілому, оскільки винесенню постанови передує оформлення повідомлення, саме в якому особі роз`яснено дату та час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.9,23). В даному випадку, повідомлення винесено 07 вересня 2021 року; у вступній частині вказано дату та час розгляду матеріалів про притягнення особи до відповідальності (09.00 08 вересня 2021 року) за наслідками якого винесено кінцеве процесуальне рішення - постанову.

Твердження позивача щодо незазначення у постанові вимірювального приладу, яким здійснено замір відстані між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом також не знайшло свого підтвердження при розгляді справи, оскільки дані про такий прилад наявні у постанові інспектора. Окрім того, ст. 283 КУпАП не містить даних про обов`язкове зазначення такого приладу у постанові.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 12, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В

Адміністративний позов - задовольнити.

Постанову інспектора Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращука Павла Івановича серії DMV № 2123207 від 08.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент муніципальної варти Луцької міської ради, адреса: вул. Богдана Хмельницького, 17, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 39985748.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч