Рішення № 101169781, 04.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.11.2021

Справа № 334/6678/21

Провадження № 2-а/334/114/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Добрєва М.В., за участю секретаря судового засідання Череп М.О., розглянув адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, зазначивши наступне.

31 серпня 2021 року інспектором батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Іващенком Олександром Романовичем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4710161 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Постанова складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою і виходив з того, що позивач керував транспортним засобом з відсутнім заднім правим бризковиком, чим порушив п.п.31.4.7е ПДР України.

Позивач зазначає, що в автомобілі марки Камаз 5511 ПЕ 1982 року випуску, яким він керував, заводом виробником не передбачено наявність бризковиків, а передбачено наявність грязезахисних фартухів, функцією яких є захист від відлітання бруду з під колес. Жодних актів перевірок технічного стану автомобіля не складалося. Інспектором не доведено, що конструкцією транспортного засобу, яким керував позивач, передбачено наявність бризковиків, адже обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень. В гр..7 оскаржуваної постанови не вказано посилання на фото, чи відеозапис, чи на інший доказ.

Позивач посилаючись на те, що вимоги ПДР України не порушував, просить скасувати, визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, просив справу розглянути у письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надав суду відзив на позов, в якому вказав. Що 31.08.2021 року на маршруті патрулювання поліцейським Іващенко О.Р. було виявлено автомобіль, який порушив ПДР, поліцейський діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив у задоволення позову відмовити.

Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4710161 від 31.08.2021 року, винесеної інспектором батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Іващенко О.Р., 31 серпня 2021 року о 16:43:40 год., водій ОСОБА_1 керував тз з відсутнім заднім правим бризковиком, чим порушив п.31.4.7е ПДР України - керував у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи, бризковики.

Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст.121 КУпАП, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.16 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, вказаною нормою права передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, що має, зокрема, технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

Положеннями п. 31.4 ПДР визначений перелік технічних несправностей та вимог відповідності, у разі настання яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством.

Відповідно до пп.31.4.7 «е» ПДР, на який посилається відповідач, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

В спірному випадку суть виявленого відповідачем правопорушення полягає в тому, що позивач керував транспортним засобом, на якому були відсутні передбачені конструкцією бризговики.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів того, що конструкцією транспортного засобу марки Камаз 5511 ПЕ 1982 року випуску, яким керував позивач, передбачена обов`язкова наявність бризковиків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.

У даній справі, суб`єкт владних повноважень не виконав даного обов`язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Наявні у даній адміністративній справі матеріали факт скоєння адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, не відображають.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04, визначив, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО № 4710161 від 31.08.2021 року, винесену інспектором батальону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Іващенко Олексієм Романовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Добрєв М. В.