Рішення № 101169416, 17.11.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9132/21

Провадження № 2/219/3137/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 листопада 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: судді Феняка О.Р., за участю секретаря судового засідання Романченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позову зазначила, вона з 20 вересня 2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейно-шлюбні відносини між нею та відповідачем фактично припинені в 2011 році, відповідач належним чином свої батьківські обов`язки щодо сина не виконує, його вихованням не займається, не цікавиться його здоров`ям та розвитком, школу не відвідує, матеріально його не утримує, не цікавиться його долею. На підставі викладеного, просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утриманні сина в розмірі ј частини його заробітку (доходу) .

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради у судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

У цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст. 280 ЦПК України відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2008 року, шлюб між ними розірвано рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 14.06.2011року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області 14 квітня 2009 року.

Згідно з частинами 4-6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Бахмутської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Бахмутської міської ради вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наданий до суду висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим та вмотивованим, відображає інтереси дитини та підстав для незгоди із ним суд не вбачає.

У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч.2 ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя (не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти). Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Разом з тим, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо свого сина, життям та здоров`ям дитини не цікавиться, дитину не відвідує, будь-якої участі в його вихованні не приймає, матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Крім того, суд враховує, що відповідач будь-яких відомостей щодо свого ставлення до позовних вимог не надав.

Відповідно до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких підстав, з урахуванням всіх встановлених обставин, суд переконаний, що така поведінка відповідача щодо приймання участі у житті та вихованні дитини свідчить про його небажання виконувати батьківські обов`язки щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому суд приходить до висновку про переконливість наданих позивачем доказів та необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Судом встановлено, що між сторонами не має домовленості відносно розміру сплати аліментів відповідачем на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, утому числі придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини від повідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 ЦПК України).

Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов`язку, за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз`яснено їх права та обов`язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним визначити міру потреби позивача і міру можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 150, 164, 165, 166, 179, 180-182, 184, 186, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 серпня 2021 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908грн. 00коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30-ти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Р.Феняк