Рішення № 101169120, 18.11.2021, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/471/21

Провадження №2/731/202/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

18 листопада 2021 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Чичоти В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №76841, яким стягнуто з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за договором позики в розмірі - 18 586, 68 грн та 650 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що становить загальну суму в розмірі – 19 236, 68 грн. На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса та заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про відкриття виконавчого провадження, 17 вересня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. було відкрито виконавче провадження №66862544.

Позивач зазначає, що заборгованість за кредитним договором на час вчинення виконавчого напису нотаріуса була спірною, необґрунтованою та безпідставною. Більше того, Договір позики №014/0376/82/0025159 від 02 жовтня 2010 року, за яким видано вказаний виконавчий напис нотаріуса, та будь-яких інших договорів з відповідачем позивач не підписував, як і ніколи не отримував від вказаного товариства письмових чи усних вимог (повідомлень) щодо повернення коштів. Крім того, даний Договір позики №014/0376/82/0025159 нотаріально не посвідчувався.

Таким чином, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Вказані обставини на переконання позивача є підставами для визнання такого виконавчого напису не дійсним.

У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №76841, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №014/0376/82/0025159 від 20 жовтня 2010 року, на загальну суму 19 236, 68 грн. Також, просить суд вирішити питання щодо стягнення з відповідача судові витрати понесені позивачем у виді сплаченого судового збору.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 18 листопада 2021 року.

На підставі заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2021 року стягнення, яке здійснюється в межах виконавчого провадження №66862544, відкритого 17 вересня 2021 року, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. за виконавчим написом, зареєстрований у реєстрі за №76841, вчиненим 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором №014/0376/82/0025159 від 20 жовтня 2010 року, укладеним з АТ «Райффайзен Банк» на загальну суму 19 236, 68 грн, зупинено.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про здійснення розгляду справи за його відсутності, у якій просив позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач товариство з обмеженої відповідальністю «Вердикт Капітал» свого представника в судове засідання не направило, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, шляхом використання електронного зв`язку (а.с. 33, 44). Відзиву на позовну заяву чи інших заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася електронним зв`язком (а.с. 35, 41). Заперечень та пояснень від третьої особи не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся електронним зв`язком (а.с. 36, 40). Заперечень та пояснень від третьої особи не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №76841, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за період з 08 квітня 2021 року по 25 травня 2021 року, заборгованість за Кредитним договором №014/0376/82/0025159 від 20 жовтня 2010 року, укладеним між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі – 18 586, 68 грн, з яких: 3 379, 55 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 2 451, 35 грн - простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом; 12 755, 78 грн – строкової заборгованості за штрафами і пенею. Крім того, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача кошти, в розмірі 650 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Таким чином виконавчий напис виданий на загальну суму – 19 236, 68 грн, що підтверджується відповідною копією виконавчого напису (а.с. 11).

З змісту даного виконавчого напису, також, вбачається, що за результатами укладеного договору вказане право вимоги належне акціонерному товариству «Райффайзен Банк», на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №114/10 від 25 вересня 2015 року відступило на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк», яке в свою чергу, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами АКП-250915 від 25 вересня 2015 року відступило вказане право вимоги на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке в свою чергу, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №15/04/2016-1 від 15 квітня 2016 року відступило вказане право вимоги на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», яке в свою чергу, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №ВК/02 від 08 квітня 2021 року вказане право вимоги на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (а.с. 11).

В подальшому, на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження представника ТОВ «Вердикт Капітал» Кузьомко В.М. від 17 серпня 2021 року (а.с. 10, 12), постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. від 17 вересня 2021 року, в межах виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66862544 (а.с. 13). Крім того, 17 вересня 2021 року, в межах даного виконавчого провадження приватним нотаріусом було винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, яку вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 розділу 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зокрема, скасовано пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким було передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17 зазначено, що у зв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року в редакції від 29 листопада 2001 року. Вказаною редакцією було передбачено вчинення виконавчого напису нотаріуса лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Таким чином, як на момент вчинення приватним нотаріусом Грисюк О.В. спірного виконавчого напису №76841 від 12 червня 2021 року, так як і на час розгляду справи, обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису за кредитним договором є нотаріальне посвідчення такого договору.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що Кредитний договір №014/0376/82/0025159 від 20 жовтня 2010 року, укладений між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 посвідчувався нотаріально. Відомостей про нотаріальне посвідчення згадуваного договору, як у його змісті, так і в самому виконавчому написі не зазначено. Відповідачем вказаний факт також не доведено.

Суд звертає увагу, що вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 по справі № 754/9711/14-ц та застосований у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц.

Протягом усього часу розгляду справи в суді стороною відповідача, відповідно до положень ст. 76-81 ЦПК України, з метою отримання спірного виконавчого напису, не було надано суду належних і допустимих доказів на обґрунтування того, що приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.

Крім того, стороною відповідача не було надано доказів надсилання стороні позивача досудових вимог про виконання зобов`язань за кредитним договором, що позбавило її процесуальної можливості реалізувати свої права щодо вирішення спору в добровільному порядку чи оскарження такої заборгованості.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від установи первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, сума відсотків, пені та штрафів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачем вимоги банку про можливе стягнення заборгованості за договором позики шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі, визнавши спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього на користь позивача в загальному розмірі - 1 362 грн, з яких 908 грн - за звернення до суду з вказаним позовом та 454 грн - за звернення до суду з заявою про забезпечення позову (а.с. 1, 2, 18, 19).

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (юридична адреса: юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, б. 5Б, код ЄДРПОУ 36799749), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (юридична адреса: АДРЕСА_3 ), приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович (юридична адреса: 14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, б. 139, оф. 208), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №76841, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №014/0376/82/0025159 від 20 жовтня 2010 року, укладеного між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , за період з 08 квітня 2021 року по 25 травня 2021 року, на загальну суму 19 236 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять шість) 68 копійок.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко