Ухвала суду № 101168037, 06.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.11.2021

Справа № 937/10768/21

Провадження 1-кс/937/2988/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Драгун В.О.,

прокурора – Навка Д.В.,

слідчого – Павленко А.Ю.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Ненашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання начальника ВРЗЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, майора поліції Кравченко Л.В., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Лелеченко С.Ю., у межах кримінального провадження № №12021082140001713, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, який має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

02.06.2015 Селидовським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки;

11.08.2015 Селидовським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 311, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Селидовського міського суду від 02.06.2015 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 19.05.2020 по відбуттю строку покарання,

у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання начальника ВРЗЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, майора поліції Кравченко Л.В., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Лелеченко С.Ю., у межах кримінального провадження № №12021082140001713, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04 листопада 2021 року приблизно о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, проник до домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 представився працівником прокуратури та в ході раптово виниклого умислу на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 , умисно, керуючись корисливим мотивом, без застосування насилля, відкрито викрав належні потерпілій грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 04.11.2021 становить 26 тисяч 243 гривні НБУ, після чого з місця події втік. Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 26 тисяч 243 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 05.11.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082140001713 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколом огляду місця події від 05.11.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 05.11.2021; проколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 05.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.11.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_2 від 05.11.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 від 05.11.2021; протоколом огляду речових доказів від 05.11.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 05.11.2021.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Крім того, ОСОБА_1 є особою, раніше судимою за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, дітей не має, ніде не працює, не має місця проживання на території проведення досудового розслідування – у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на території Донецької області, що вказує на можливість переховування від слідства та суду. Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суворість можливого покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

-незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, оскільки ОСОБА_1 знає, де проживають потерпіла та свідки та, враховуючи їхній вік, може чинити на них тиск з метою зміни показів для уникнення кримінальної відповідальності;

-вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не працює та не має іншого офіційного джерела доходу, що вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою покращення власного матеріального становища у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий вважає, що особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки вказаний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, яке вчинив останній, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Враховуючи викладене, а також наявність у підозрюваного судимостей за вчинення умисних правопорушень, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки не встановлено осіб, які б могли поручитись за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний не має місця проживання на території проведення досудового розслідування – у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на території Донецької області та вказаний запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 умисного корисливого нетяжкого злочину та наявність ризиків, викладених та обґрунтованих у клопотанні, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Метою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вищевказаним ризикам.

З урахуванням викладеного, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Ненашева Я.В. в судовому засіданні заперечували проти клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Мелітопольським РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування № 12021082140001713, за фактом, що 04 листопада 2021 року приблизно о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, проник до домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 представився працівником прокуратури та в ході раптово виниклого умислу на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 , умисно, керуючись корисливим мотивом, без застосування насилля, відкрито викрав належні потерпілій грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 04.11.2021 становить 26 тисяч 243 гривні НБУ, після чого з місця події втік. Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 26 тисяч 243 гривні.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 05.11.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082140001713 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Згідно наданих до клопотання документів, вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 05.11.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 05.11.2021; проколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 05.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 05.11.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_2 від 05.11.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 від 05.11.2021; протоколом огляду речових доказів від 05.11.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 05.11.2021.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Крім того, ОСОБА_1 є особою, раніше судимою за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, дітей не має, ніде не працює, не має місця проживання на території проведення досудового розслідування – у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на території Донецької області, що вказує на можливість переховування від слідства та суду. Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суворість можливого покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

-незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, оскільки ОСОБА_1 знає, де проживають потерпіла та свідки та, враховуючи їхній вік, може чинити на них тиск з метою зміни показів для уникнення кримінальної відповідальності;

-вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не працює та не має іншого офіційного джерела доходу, що вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою покращення власного матеріального становища у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження і наявність доведеного ризику, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім.

Санкція частини 1 статті 186 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до чотирьох років, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України ризики та ст. 178 КПК України, зокрема такі як:

- п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами доданими до клопотання;

- п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років;

- п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - соціальні зв`язки не міцні в місці його постійного проживання, не одружений, утриманців не має;

- п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – у підозрюваного відсутнє постійне місце роботи або навчання; не має місця проживання на території проведення досудового розслідування – у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на території Донецької області;

- п. 7 ч. ст. 178 КПК України - підозрюваний не працює, не має належного грошового забезпечення;

- п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України – ОСОБА_1 раніше засуджений, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, покладені на нього зобов`язання не виконує та продовжує злочинну діяльність;

- п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

- п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України – розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 складає 26243 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

З урахування вищевикладеного відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто з 05 листопада 2021 року до 03 січня 2022 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною, або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: носити електронний засіб контролю; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до 03 січня 2022 року, включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника ВРЗЗКС СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, майора поліції Кравченко Л.В., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Лелеченко С.Ю., у межах кримінального провадження № №12021082140001713, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто з 05 листопада 2021 року до 03 січня 2022 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 00 год. 10 хв. 05 листопада 2021.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 00 год. 10 хв. 03 січня 2022 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області : № рахунку UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- носити електронний засіб контролю.

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження до відома та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ