Вирок № 101167853, 18.11.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2089/16-к

Провадження № 1-кп/309/99/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді: Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань: Бринзей Н.М.

прокурора: Дорошевич-Джумурат Н.Й.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст об`єднане кримінальне провадження №12019070050000395, №12019070050000337) відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянка України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останні судимості за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі та 09 січня 2019 року звільнений по відбуттю покарання, за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 17.03.2021 року за ст.185 ч.2 К України до 1 року позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.122 ч.1, 186 ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 30 квітня 2019 року близько 03.00 години, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , під час розпивання спиртних напоїв, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 заснув на ліжку у кімнаті вказаного будинку, відкрито у присутності ОСОБА_3 зняв з ОСОБА_2 шкіряну куртку чорного кольору з маркуванням «Reserved» вартістю 900 гривень, в кишенях якої знаходилися грошові кошти в сумі 1800 гривень, купюрами по 200 гривень та мобільний телефон марки «HONOR 7 Apro» вартістю 2729,00 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода на загальну суму 5429,00 грн.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 08 травня 2019 року, близько 18.00 години, знаходячись в кухонній кімнаті будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_4 , під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс один удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_5 , спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді: двобічного перелому нижньої щелепи із зміщенням, яке за висновком експерта №69 від 27.05.2019 року кваліфіковане як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

За вказані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст.122 ч.1 та ст.186 ч.2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за даним обвинуваченням відповідно до ст.122 ч.1 та ст.186 ч.2 КК України визнав повністю. Відповідно до ст.63 Конституції України ОСОБА_1 надавати покази відмовився, прояснюючи це тим, що свої показання під час досудового слідства він надав і більше їх доповнити не має чим. Свою вину визнав у повному обсязі та не заперечив обставини про вчинення ним правопорушень 30 квітня 2019 року та 08 травня 2019 року, що вказані в обвинувальних актах у даному кримінальному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду подав письмову заяви з проханням проводити судовий розгляд без його участі, оскільки змушений виїжджати на заробітки. З приводу вчиненого кримінального злочину щодо нього 30.04.2019 року, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має цивільного позову не зваляє. Питання призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 залишає на вирішення суду. В матеріалах кримінального провадження з обвинувальним актом надані докази про повернення на зберігання потерпілому ОСОБА_2 на стадії досудового слідства його особистих речей, які були визнані речовими доказами у справі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча на його адресу надсилалися судові повістки з викликом до суду на розгляд даної справи.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які були спрямовані на відкрите заволодіння чужого майна, 30 квітня 2019 року близько 03.00 години, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , під час розпивання спиртних напоїв, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння заснув на ліжку у кімнаті вказаного будинку в присутності ОСОБА_3 , знявши з ОСОБА_2 шкіряну куртку чорного кольору з маркуванням «Reserved», в кишенях якої знаходилися грошові кошти в сумі 1800 гривень та мобільний телефон марки «HONOR 7 Apro», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.2 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна , вчинене повторно.

Крім цього, ОСОБА_1 своїми умисними діями 08 травня 2019 року, близько 18.00 години, знаходячись в кухонній кімнаті будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 , під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс один удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_5 , спричинивши йому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи із зміщенням, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за кваліфікуючими ознаками - умисне середньої тяжкості тілесне, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні суд відповідно до ст.66 КК України враховує обставини, які пом`якшують покарання - визнав свою вину за пред`явленим обвинуваченням, щиро розкаявся за вчинені правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення ним кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

По місцю проживання органами місцевого самоврядування обвинувачений ОСОБА_1 характеризується з посередньої сторони, постійного місця праці не має, неодружений що вказує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

За обліковими даними ГУНП в Закарпатській області обвинувачений ОСОБА_1 значиться як особа, що раніше неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності. Так, за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджений за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, після повного відбуття покарання 09 січня 2019 року звільнений з установи де відбував покарання.

Після чого, за вчинення нового злочину 28.12.2019 року ОСОБА_1 засуджений вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 17.03.2021 року за ст.185 ч.2 К України до 1 року позбавлення волі.

Тому, при визначенні покарання у даному кримінальному проваджені питання складання покарань за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 17.03.2021 року за ст.185 ч.2 КК України у виді 1 року позбавлення волі, слід вирішувати відповідно положень визначених ст.70 ч.4 КК України.

Крім цього, у довідці ГУНП в Закарпатській області щодо наявності судимостей у обвинуваченого ОСОБА_1 зазначено, що 23.10.2021 року він затриманий за вчинення кримінального правопорушення за ст.121 ч.2 КК України, йому повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказане кримінальне провадження 13.01.2021 року з обвинувальним актом надіслано до суду. Зі слів сторін кримінального провадження в судовому засіданні з`ясувалося, що 13.08.2021 року відносно ОСОБА_1 . Хустським районним судом ухвалено вирок за ст.121 ч.2 КК України, який оскаржено до Закарпатського апеляційного суду і матеріали кримінального провадження по теперішній час знаходяться в апеляційній інстанції на розгляді. Таким чином, на час завершення розгляду судом даного кримінального провадження, відомостей про набрання законної сили вироком Хустського районного суду від 13 серпня 2021 року відносно ОСОБА_1 за ст.121 ч.2 КК України року не має, тому при визначенні покарання у даному кримінальному проваджені суд позбавлений можливості вирішувати питання складання покарань відповідно положень визначених ст.70 ч.4 КК України за вказаним вироком Хустського районного суду від 13.08.2021 року.

З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та беручи до уваги особу обвинуваченого, що неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та вчиняв правопорушення пов`язані з викраденням чужого майна, беручи до уваги позицію потерпілого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, процесуальні витрати відсутні. Питання речових доказів також слід вирішувати відповідно до положень визначених ст.100 КПК України.

На підставі наведенного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі;

- передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 , приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 17.03.2021 року у виді шести місяців позбавлення волі.

За цим вироком остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 4 років шість місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 за цим вироком рахувати з моменту його затримання, з 23 жовтня 2020 року.

Речові докази по справі зазначені в постанові старшого слідчого Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 10.05.2019 року - шкіряну куртку чорного кольору з маркуванням «Reserved» та мобільний телефон марки «HONOR 7 Apro» - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2 .

На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду Кемінь В.Д.