Вирок № 101167754, 18.11.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/4741/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого В. Р. Трагнюк,

секретар судового засідання Конар В.М.,

прокурор Бокоч О.М.,

потерпіла ОСОБА_1 ,

представник потерпілого адвокат Попович В.І.,

захисник обвинуваченого Мелай М.Ю.,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12021070000000211 від 09 серпня 2021 року) по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сасово, Виноградівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, студента 3 курсу КЗ “Хустський базовий медичний коледж” Закарпатської обласної ради, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2021 року, близько 22 години 10 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним двоколісним мотоциклом марки «Geon» моделі «PN-200» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на ділянці автодороги між населеними пунктами зі сторони с. Чорнотисів у напрямку с. Сасово, Берегівського району, де під час руху не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п.п. 1.5; 12.3; 2.3 «б»; та 1.10 (в частині визначення поняття "перешкода для руху") Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, згідно яких: п.1.5 ПДР - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3. ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.1.10 ПДР - перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу; п. 12.3 ПДР - у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об"єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

ОСОБА_2 маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність, в наслідок чого з моменту виявлення небезпеки для руху несвоєчасно застосував гальмування, де у своїй смузі руху допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_3 , яка в той час рухалася у попутному напрямку краєм проїзної частини дороги.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, лінійного перелому склепіння черепа з переходом на основу черепа, які відповідно до п.2.1.1/а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про вдосконалення судово-медичної служби», є тяжкими тілесними ушкодженнями.

Враховуючи локалізацію спричинених тілесних ушкоджень на тілі потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що вони виникли в умовах ДТП, а саме в результаті наїзду двоколісного мотоциклу, при цьому потерпіла ОСОБА_3 знаходилася у вертикальному положенні лівою задньою стороною, повернутою до рухаючогося мотоциклу, де місцем первинного контакту була середня третина задньої поверхні лівої гомілки.

Невиконання водієм ОСОБА_2 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, а саме отримання неповнолітнім пішоходом ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано органом досудового розслідування. У вчиненому щиро кається, готовий нести покарання за свої дії у виді позбавлення волі. У потерпілої просить вибачення, обіцяє їй надалі надавати допомогу для реабілітації та видужання.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а наслідки позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку їм зрозумілі, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

При викладених обставинах, судом встановлено, що мало місце діяння, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується, це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження. Обвинувачений винен у вчиненні цього злочину та підлягає покаранню за його вчинення, оскільки такий ним вчинено у стані осудності.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому за вчинений злочин, суд у відповідності до ст.ст. 50, 65, 66, 67 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який класифікується як тяжкий злочин, дані особистості: у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра на “Д” обліку не перебуває; стан здоров`я; позитивні характеристики за місцем проживання та навчання; вперше притягається до відповідальності; наявність пом”якшуючої обставини покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, що суттєво знижує суспільну небезпеку вчиненого, часткове відшкодування завданої шкоди. Враховуючи мету покарання, досудову доповідь про низький ризик вчинення повторного злочину, суд погоджується з позицією сторони обвинувачення та приймає рішення про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки та оскільки встановлені обставини свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, відповідно до ст. 75 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, додатково суд обґрунтовує тим, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами обвинувачений отримав тільки 04.08.2021 року, а вже 08.08.2021 року керуючи транспортним засобом допустив чисельні порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла особа отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна: мотоцикла марки «Geon», модель «PN-200», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який застосовано 16.08.2021 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України, оскільки в подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили щодо обвинуваченого залишити попередній — домашній арешт.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню із засудженого, відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного виду покарання (позбавлення волі), якщо він протягом іспитового строку у 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: - періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання.

Процесуальні витрати за проведені судові-автотехнічні експертизи: № 9762 від 19.08.2021 року в сумі 3432,2 гривень, № 157/08 від 26.08.2021 в сумі 1400 гривень стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 на користь держави (а.п. 129, 130).

Скасувати арешт: мотоцикла марки «Geon», модель «PN-200», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який застосовано 16.08.2021 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (а.п.126-128).

Речові докази: мотоцикл марки «Geon», модель «PN-200», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 передати власнику ОСОБА_4 (а.п. 124-125).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк