Ухвала суду № 101166502, 18.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19896/21

Провадження № 2-з/643/289/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021

Суддя Московського районного суду м. Харкова Тимош О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в межах цивільної справи за її позовом до ОСОБА_2 , треті особи- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Одночасно з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу протягом розгляду цивільної справи змінювати, в тому числі і тимчасово, місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без письмового дозволу матері дитини ОСОБА_1 .

В обґрунтування своєї заяви зазначила, що під час перебування у шлюбі сторін у них народилася дитина – дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу сторони домовилися, що дитина буде проживати з матір`ю- позивачкою у справі. Спочатку позивачка з дочкою жили у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а згодом переїхали до м.Івано-Франківськ. Після подання позивачкою позову про поділ спільного майна подружжя, відповідач 06.09.2021 викрав дитину з приватного дитячого садочка, відвіз дитину до м.Трускавець, а згодом – до м.Харкова та віддав на виховання своїй коханці. Позивачка самостійно приїхала до Харкова та забрала дитину від батька та наразі дитина знаходиться з нею. Позивачка зазначає, що існує небезпека, що дитина знову буде викрадена батьком та він буде переховувати дитину, хоча дитина прихильна до матері та бажає проживати з нею.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У відповідності з положеннями п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач фактично просить забезпечити позов шляхом позбавлення батька можливості бачити дитину без письмового дозволу матері дитини – позивачці у справі, що є тотожним задоволенню позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання її матері ОСОБА_1 , що є безумовною підставою для відмови у забезпеченні позову шляхом заборони вчинення дій, запропонованих позивачем.

Крім того, з довідки зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.11.2021 вбачається, що заявниця ОСОБА_1 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрований за іншою адресою.

Заявником не надано обґрунтування того, яким чином незабезпечення позову може реально утруднить або унеможливіть виконання рішення про визначення місця проживання дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149-153,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його постановлення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя О.М.Тимош