Рішення № 101166299, 09.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/9470/21

Провадження №2-а/428/180/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Воронкін Вадим Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 25.09.2021 року поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Матвійчуком О.А. було винесено постанову серії ГАА №581160 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Із зазначеною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною, оскільки постанова складена з істотними порушеннями чинного законодавства України, розгляд справи відбувся із порушеннями вимог КУпАП. Відповідач в порушення вимог ст. 268 КУпАП не надав позивачу можливості ознайомитися із матеріалами справи, відеозаписом з нагрудної камери, від позивача не було отримано жодних пояснень та не було запропоновано надати будь-які пояснення з приводу зазначеної події. Відповідач перешкоджав наданню пояснень.

Позивач не мав можливості скористатись юридичною допомогою, його прохання скористатись правовою допомогою було проігноровано, та тим самим відповідач порушив вимоги ст. 59 Конституції України.

Також, справа фактично не була розглянута, відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідачем не були встановленні та допитані свідки, які б могли підтвердити або спростувати факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №581160 від 25.09.2021 року та стягнути судовий збір у розмірі 454 грн.

06.10.2021 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.11.2021 року судом постановлено ухвалу про залучення Департаменту патрульної поліції, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Представник відповідача надав відеозапис з місця події та відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свою позицію обґрунтував тим, що 25.09.2021 року приблизно о 16:44 год. позивач знаходився в громадській споруді в магазині «Сільпо» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, без захисної маски, зокрема респіраторів також виготовлених самостійно, що закриває ніс та рот, чим порушив карантині вимоги, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Частиною 2 статті 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей.

Відповідно до п.2 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

З відеозапису встановлено, що позивач перебував в громадській споруді 25.09.2021 року в магазині «Сільпо» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, без маски, яка закриває ніс та рот.

З відеозапису з камери поліцейських DSJX300115 BB015 вбачається, що позивачу було повідомлено причину, чому до нього підійшли, особу поліцейського, роз`яснено права та надано можливість скористатися своїми правами згідно статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України. Позивач при розгляді справи, виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи, з відео доказами, його клопотання було задоволено.

Посилання позивача на те, що йому не дали можливості скористатись правовою допомогою спростовуються відеозаписом, працівниками поліції були дотримані вимоги ст. 268 КУпАП.

Пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейських.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.09.2021 року поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Матвійчуком О.А. було винесено постанову серії ГАА №581160 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 25.09.2021 року о 16 год. 44 хв. в м. Сєвєродонецьк по пр-т Космонавтів, б. 28, перебував в громадському місці, в ТЦ «Амстор» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закривають рот та ніс, в тому числі виготовлених самостійно, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст.44-3 КУпАП встановлено, що перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до ст. 29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінетом Міністрів України 09.12.2020 року прийнято постанову № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пунктом 1 якої, у період з 19.12.2020 року до 30.06.2021 року на території України продовжено дію карантинних заходів, попередньо встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, від 20.05.2020 року №392 та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Зокрема, згідно із пп.1 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №104, від 21 квітня 2021 року №405, від 16 червня 2021 року №611, від 11 серпня 2021 року №855, від 22 вересня 2021 року №981.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП без складання відповідного протоколу відповідає вимогам ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.

Позивач у позовній заяві заперечує факт скоєння ним адміністративного правопорушення та зазначає, що під час розгляду справи відповідач допустив порушення приписів ст.ст. 268 КУпАП, зокрема, йому не було надано можливості ознайомитися із матеріалами справи, відеозаписом, зафіксованим за допомогою нагрудної камери поліцейського, від нього не було отримано жодних пояснень, було порушено його право на отримання правової допомоги під час розгляду справи.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону №580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надані суду відеозаписи подій 25.09.2021 року.

З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ГАА № 581160 від 25.09.2021 року встановлено, що до неї додається відеозапис №DSJX300115_BB0115.

Судом був переглянутий відеозапис з місця події та встановлено, що 25.09.2021 року ОСОБА_1 о 16 год. 44 хв. в м. Сєвєродонецьк по пр-ту Космонавтів, б. 28, перебував в громадській будівлі в ТЦ «Амстор» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що його ніс та рот не були закриті захисними засобами.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, та порушення ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», правил карантину, встановлених постановою КМУ від 09.12.2020 року № 1236 відповідачем надані належні, допустимі та достатні докази.

Також на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський представився позивачу, встановив особу позивача, роз`яснено йому його права передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, роз`яснено порядок та строк оскарження постанови. Під час розгляду справи позивач пояснив, що не буде очікувати адвоката, а скористається своїм правом оскаржити в суді постанову, яку буде винесено щодо нього. Зафіксовано ознайомлення позивача зі змістом постанови.

Проаналізувавши дані відеозапису, суд приходить до висновку, що їх зміст повністю спростовує доводи позивача, якими він обґрунтував доводи позовної заяви та свідчить про їх не змістовність.

Суд не приймає вважає доводи позивача, викладені у позовній заяві, необґрунтованими, оскільки вони спростовуються доказами, наданими відповідачем.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що відповідач виконав свій обов`язок, передбачений ч. 2 ст.77 КАС України, та надав суду докази того, що позивач скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП України, а також спростував доводи позивача щодо неправомірності постанови та довів відсутність підстав для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування та для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 .

Представник позивача: Воронкін Вадим Анатолійович, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8.

Третя особа: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Представник третьої особи: Шабля Дмитро Сергійович, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8, паспорт ЕМ876455.

Суддя Ж. І. Кордюкова