Ухвала суду № 101166153, 11.11.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

11.11.2021

ЄУН №389/525/19

Провадження №1-кп/389/57/19

У Х В А Л А

11 листопада 2021 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Богданової О.Е.,

суддів - Ябчик Н.М.,

- Українського В.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Баланюк Т.В.,

прокурора - Мороз О.С.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - адвоката Перемот О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Іващенка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120160002097 від 15.11.2018, стосовно

ОСОБА_2 , по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, перебуває в провадженні колегії суддів Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданової О.Е., Українського В.В. та Ябчик Н.М.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 14.09.2021 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою, термін дії якого спливає 12.11.2021 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які на теперішній час не зникли.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення даного клопотання через необгрунтованість, просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою та змінити на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи тим, що ризики, зазначені прокурором вже зникли, обвинувачений має захворювання, однак не отримує належного медичного забезпечення, а саме: не отримує потрібних ліків.

Проте, належних доказів, що дане захворювання унеможливлює перебування обвинуваченого під вартою, колегії суддів не надано.

Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.177, ст.197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Частиною першою ст.194 КПК України визначений обов`язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.

Рішенням ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії» зазначається, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин, що карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Крім того, під час розгляду вищезазначеного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на момент розгляду даного клопотання не зменшилися та не зникли.

Так, ОСОБА_2 може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що посягає на найвищі соціальні цінності як то недоторканість життя та здоров`я людини, що спричинило смерть людини та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України. Вищезазначене вказує на існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що узгоджується із рішенням ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», де зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Також, обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше судимий, на шлях виправлення не став, а також не працює, не одружений, немає на утриманні ні дітей, ні осіб похилого віку, за місцем реєстрації не проживає, проживав у тому місці де скоєне кримінальне правопорушення, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, рішення ЄСПЛ Сельчук проти Туреччини (Selcuk v. Turkey), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v. Austria), а тому існує можливість його ухилення від кримінальної відповідальності, що дає достатні підстави для існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких було обрано та продовжено обвинуваченому запобіжний захід, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.177, 183, 331, 395 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Вербівка Шаргородського району Вінницької області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 13 год. 00 хв. 11 листопада 2021 року по 13 год. 00 хв. 09 січня 2022 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя О.Е. Богданова

Судді Н.М. Ябчик

В.В. Український