Рішення № 101165494, 03.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/9134/21

В справі № 760/20162/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретарів- Фареник А.О.

представника позивача- Січевлюк-Врублевського Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори Коробанової Олени Валеріївни. 3-я особа: П`ята Київська державна нотаріальна контора про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить скасувати постанову державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори від 09 липня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .

У встановлений законодавством шестимісячний строк він подав до П`ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак 09 липня 2021 року державним нотаріусом Коробановою О.В. було винесено постанову №1966/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку із неможтивістю визначити склад спадкового майна.

Зазначену постанову нотаріуса вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що суперечить як фактичним обставинам, так і нормам чинного законодавства України, оскільки вважає, що ним було надано всі необхідні документи та інформацію (відомості) щодо спадкового майна.

Наголошує на тому, що нотаріус зобов`язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 02 серпня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третій особі копію позовної заяви з додатками.

З рекомендованих повідомлень вбачається, що відповідач та третя особа отримали копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 30 серпня 2021 року.

/ а. с. 58 - 59 /

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

30 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Судові повістки, що направлялись на адресу місця роботи.

З рекомендованих повідомлень вбачається, що відповідач та третя особа отримали судові повістки 18 жовтня 2021 року.

/ а. с. 73 - 74 /

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористалася, відзив на позовну заяву не подала.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2

19 лютого 2021 року позивач подав заяву про прийняття спадщини до П`ятої Київської державної нотаріальної контори.

/ а. с. 79 /

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , наданої суду П`ятою Київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що спадкоємцем після його смерті є позивач, який подав заяву про прийняття спадщини.

09 липня 2021 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою заступника завідувача П`ятої Київської державної нотаріальної контори Коробановою О.В. від 09 липня 2021 року за №1966/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки неможливо визначити склад спадкового майна у зв`язку з невідповідністю даних щодо земельної ділянки.

/ а. с. 9 /

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачені ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Згідно з п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 006974 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 21 жовтня 2004 року № 610/2020 є власником Ѕ від 0, 0789 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа Департаменту земельних ресурсів вбачається, що відповідно до рішення Київської міської ради від 21 жовтня 2004 року № 610/2020, договору про поділ земельної ділянки від 02 листопада 2011 року № 2282 (ВРМ № 029048) та договору про внесення змін та доповнень до договору про поділ земельної ділянки від 25 вересня 2012 року № 1097 (ВРХ № 9756820) ОСОБА_2 оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку з кодом 69:177:0030 площею 336, 13 кв.м. на АДРЕСА_1 , але його не отримано власником у визначеному законодавством порядку.

/ а. с. 104 - 123 /

Відповідно до п. 4.13. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1269, 1270 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 1, 49, 50 Закону України «Про нотаріат», Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори Коробанової Олени Валеріївни № 1966/02-31 від 09 липня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2021 року.

Суддя Л.А. Шереметьєва