Ухвала суду № 101165251, 15.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/306/21

Справа № 754/15682/21

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2021 року суддя Деснянського району суду м. Києва О.М. Панченко розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.10 2021 року відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.

15.11.2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернулась у суд із заявою про забезпечення позову. Просить до набрання законної сили рішенням суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною встановити позивачеві побачення з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком:

- щовівторка та щочетверга з 17:00 год. до 19:00 год.;

- перша і третя неділя кожного місяця з 10:00 год. до 13:00 год.;

- наступний день після дня народження дитини (ІНФОРМАЦІЯ_2) з 10:00 год. до 13:00 год.;

- 2 січня з 10:00 год. до 13:00 год.;

- 9 березня з 10:00 год. до 13:00 год.;

- 28 червня (День Конституції України) з 10:00 год. до 13:00 год.;

- 24 серпня (День Незалежності України) з 10:00 год. до 13:00 год.;

у присутності матері.

В обгрунтування заяви зазначає, що Відповідачка не виконує Розпорядження від 09.07.2021 року Деснянської районної державної адміністрації про участь батька у вихованні малолітньої дитини № 422, також чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою, ігнорує звернення не тільки позивача але й компетентних органів. Вирішення судового спору про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини по суті, з урахуванням складності справи має тривалий характер, унаслідок чого невжиття заходів із забезпечення позову може ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, оскільки протягом тривалого часу розгляду справи, через перешкоджання матері у спілкуванні дитини з батьком, намагання матері виключити батька з життя дитини, дитина втрачає контакт з ним, що відображається на її психоемоційному стані, а батько позбавлений можливості участі у вихованні дитини.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

За правилами ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Згідно з ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За правилами п.3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.

Так, по справі встановлено, що між сторонами виник спір з приводу усунення перешкод позивачу ОСОБА_2 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пункт 1 ст.3 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27 лютого 1991 року передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно п.2 зазначеної норми, дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Тривалий розгляд даної справи без спілкування дитини з позивачем може спричинити усталене відчужене ставлення дитини до батька, а зустрічі батька з дитиною один раз на тиждень безперечно будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків позивача з малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме законним інтересам як батька так і дитини, що, в свою чергу, може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Крім цього, відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини - задовольнити частково.

Заборони ОСОБА_3 (матері дитини) чинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_2 (батьку дитини) у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили рішенням суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

В іншій частині вимог - відмовити.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Панченко О.М.