Рішення № 101164767, 16.11.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1181/20

Провадження № 2/536/168/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», 02 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 10 грудня 2015 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, за умовами якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та надано кредитні кошти в сумі 5 000 грн. у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на платіжну картку, який згодом збільшено до 35 000 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань станом на 16 липня 2020 року утворилась заборгованість на загальну суму 93 101 грн. 24 коп., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 65 445 грн. 82 коп., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 27 655 грн. 42 коп.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 93 101 грн. 24 коп. та судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою судді від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання в порядку ч. 7 ст. 85 ЦПК України про здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 «Умови та правила надання банківських послуг», які розміщені на офіційному вебсайті АТ КБ «ПриватБанк», для підтвердження дійсності їх відповідної редакції, зокрема як такої, що діяла на день приєднання відповідача до відповідних Умов.

Відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути вебсайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Виходячи з наведеного, приходжу до висновку, що клопотання представника позивача про огляд вебсайту не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не наведено достатнє обґрунтування необхідності огляду доказу за місцезнаходженням та відповідно неможливості забезпечення доказу в інший спосіб.

Зазначені Умови є документами, що знаходяться в розпорядженні АТ КБ «ПриватБанк» як розробника даних Умов. Будь-які обґрунтування щодо неможливості надання даного доказу суду безпосередньо в письмовому вигляді представником позивача не наведені.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 10 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно умов якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит в сумі 5 000 грн. у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, а відповідач зобов`язувався повернути кредит в порядку і на умовах передбачених договором та погодився з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кошти в сумі 5 000 грн., виконавши таким чином свої зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 отримав в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку з встановленим кредитним лімітом та користувався кредитними коштами, а також частково здійснював їх повернення, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

З Анкети-заяви позичальника від 10 грудня 2015 року вбачається, що процентна ставка та строк дії договору в ній не зазначені.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 65 445 грн. 82 коп.

Дані висновки суду узгоджуються з правововими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 та від 23 грудня 2020 року по справі № 191/2648/17.

Так як позов задоволено частково, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позову в сумі 1 477 грн. 61 коп.

Керуючись ст.13, 81,ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279,280 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість по кредиту за договором б/н від 10 грудня 2015 року станом на 16 липня 2020 року в сумі 65 445 (шістдесят п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 82 коп. і судові витрати в сумі 1 477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 61 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяС. М. Клименко