Рішення № 101163784, 17.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" листопада 2021 р.

Справа №642,6438/21

Провадження №2/642/2283/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря – Мананкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду,

встановив:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» 23 вересня 2021 року звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 69 880 грн. 64 коп. за період з 01.03.2013 по 31.08.2021р., 3% річних у сумі 1972 грн. 37 коп., інфляційні витрати у сумі 4268 грн. 47 коп., а також витрат на оплату судового збору у розмірі 2 270 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , є абонентом КП «Харківські теплові мережі». Однак, в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання відповідачі належним чином не здійснюють, внаслідок чого у них утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.09.21 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням справу розглянути у його відсутності, позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, повідомлені про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ст. 223 ЦПК; України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, в якому просив в позові відмовити, посилаючись на безпідставне нарахування оплати, оскільки вже було винесене рішення суду про часткове задоволення позову та стягнення з його родини заборгованості, однак позивач всупереч рішенню суду зарахував оплату не за поточні місяці, а за попередні роки. Так, він сплатив у листопаді 2010 року 125 грн. за опалення та 100 грн. за гарячу воду, всього 250 грн., однак за відомостями позивача сума надходжень склала лише 200 грн. Фальсифікація даних про наявність боргу підтверджується суперечливими листами та відомостями «Харківтеплозбуту» та ЧП “Аргумент ЦСБ” за 2009-2014 р.р. щодо розміру заборгованості. Крім того, позивач нараховує оплату на 5 осіб до 01.03.2013, однак його сестра ОСОБА_3 знялась з реєстрації ще 2012 р. Також відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог, та просив у позові відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що твердження про те, що заборгованість, яка виникла з 01.03.2013, вже була частково стягнута з його родини, не відповідає дійсності. Судовий наказ від 10.04.2013 у справі № 642/2531/13-ц, яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.10.2009 по 28.02.2013 у розмірі 12032,16 грн., був скасований ухвалою про скасування судового наказу від 16.05.2013 у справі № 642/3130/13-ц. Позовна заява про стягнення заборгованості за період з 01.10.2009 по 28.02.2013 у розмірі 12032,16 грн. КП “Харківські теплові мережі” не подавалась. Зазначена заборгованість була повністю погашена в червні 2018 року.

Щодо віднесення платежів на конкретні розрахункові періоди, то погашення заборгованості за послуги з теплопостачання здійснюється з урахуванням призначення платежу, зазначеного в квитанції на оплату. У разі, коли призначення платежу не відповідає фактичній заборгованості за зазначений у квитанції період (наприклад, нарахування за цей період або більші, або менші, або відсутні), КП “Харківські теплові мережі” зараховує кошти згідно призначення платежу тільки за наявності заборгованості за цей період і тільки в розмірі заборгованості, а залишок коштів зараховує або у погашення заборгованості за попередні періоди (за наявності заборгованості), або на наступні періоди (за відсутності заборгованості) на підставі наступного.

Відповідно до пункту 24.3 статті 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до пункту 30.1 статті ЗО Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

На момент переказу коштів споживач є власником коштів, які він сплачує за послуги з теплопостачання, і тому на підставі частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України розпоряджається ними на свій розсуд, зазначаючи у платіжному документі призначення платежу, наприклад: “за травень 2012р.”

З моменту зарахування коштів на рахунок КП “Харківські теплові мережі” їх власником стає вже теплопостачальна організація. Як власник отриманих коштів КП “Харківські теплові мережі” зараховує отримані кошти відповідно до призначення платежу, а залишок коштів, які є його власністю та не підпадають під призначення платежу, вказаного споживачем у платіжному документі, зараховує на оплату послуг за попередній період відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України (за наявності заборгованості) або на наступний період (за відсутності заборгованості), здійснюючи повноваження розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідач оплату за надані послуги з централізованого опалення сплачував нерегулярно, у квитанціях на оплату сума до сплати за конкретні періоди не завжди відповідала здійсненим нарахуванням, тому позивач надлишково оплачену суму розподіляв на свій розсуд, тобто на погашення раніше утвореної заборгованості. Наприклад, в листопаді 2019 року відповідач сплачує 7000,00 грн. та вказує призначення платежу “10.2019 — 10.2019”, тобто за жовтень 2019 року. В той же час нарахування за жовтень 2019 року складають 1187,64 грн. Тому кошти в сумі 1187,64 грн. зараховуються позивачем у рахунок погашення жовтня 2019 року, а залишок суми — у погашення заборгованості за попередній період тощо.

Щодо направлення вимог про оплату заборгованості, то в доданій до позову “Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу” відображені надходження коштів у кожному календарному місяці (графа 14), нарахування за кожний календарний місяць (графа 15), оплата за кожний календарний місяць з урахуванням призначення платежу (графа 16), борг за кожний календарний місяць (графа 17). Загальна сума заборгованості за послуги з теплопостачання складається з боргу за кожний календарний місяць (графи 17) та зазначається наприкінці відомості з зазначенням періоду утворення боргу та суми боргу за цей період.

Так, наприкінці відомості по квартирі відповідачів зазначено: борг за період з 3.2013 по 8.2013; загальна сума надходжень за цей період 27938,41 грн. (графа 14); нарахування за весь період 84366,59 гри. (графа 15); оплата за весь період з урахуванням призначення платежу 14485,95 грн. (графа 16); борг за весь період 69880,64 грн. Борг визначений шляхом відрахування оплати з урахуванням призначення платежу за період з 3.2013 по 8,2013 від суми нарахувань за цей період: 84366,59 - 14485,95 = 69880,64 грн.

У повідомленні № 177/1 від 18.06.2009, на яке відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, зазначено, що станом на 01.06.2009 у відповідача утворилася заборгованість в сумі 8803,42 грн. В той же час в графі 17 за травень 2009 року сума боргу “0”. І в цьому немає розбіжностей, оскільки в графі 17 обліковується заборгованість за конкретний місяць, в даному випадку за травень 2009 року заборгованості не має.

У вимозі про оплату боргу за послуги з теплопостачання ЧП “Аргумент ЦСБ” № 177/3 від 29.02.2012, на яке відповідач посилається у відзиві, зазначено, що станом на 01.02.2012 за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в сумі 16588,83 грн. 1 ця заборгованість відповідає дійсності. В той же час в графі 17 за лютий 2012 року сума боргу “0”, оскільки в графі 17 обліковується заборгованість за конкретний місяць, в даному випадку за лютий 2012 року.

Заборгованість станом на 01.02.2012 на час складання ЧП “Аргумент ЦСБ” вимоги про оплату боргу за послуги з теплопостачання у лютому 2012 року дійсно складала 16588,83 грн., а на час подання позовної заяви зменшилась у зв`язку з частковою оплатою.

Твердження відповідача в відзиві на позов, що сплачені ним кошти згідно квитанції ПАТ “Мегабанк” № 00091 від 29.11.2010 в сумі 125 грн. за опалення та 100 грн. за гарячу воду, всього 225 грн. зараховані згідно Відомостям в сумі 200 грн., не відповідає дійсності.

В відомостях про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу нижче підсумкової суми боргу зазначені всі оплати, здійснені за особовим рахунком відповідача, починаючи з січня 2005 року. Дата оплати вказана за датою надходження платежу на рахунок підприємства, а не за датою квитанції.

Відповідно розділу “Надходження оплат” відповідачем здійснено два платежі на загальну суму 225,00 грн. з призначенням платежу за листопад 2010 року (“11.2010 — 11.2010”), які надійшли на підприємство у грудні 2010 року, а саме:

дата надходження коштів суша призначення платежу

01.12.2010 100,00 11.2010— 11.2010

01.12.2010 125,00 11.2010— 11.2010

Разом з тим згідно розділу “Надходження платежу” 30.12.2010 від відповідача надійшло 100,00 грн. з призначенням платежу за грудень 2010 року (12.2010 — 11.2010).

Загальна сума оплат, які надійшли на підприємство від відповідача в грудні 2010 року складає 325,00 грн. (100,00 + 125,00 +100,00) та відображена в графі 14 “надходження оплат” Відомості за грудень 2010 року. В той же час згідно Відомості за листопад 2010 року надходжень в листопаді “0”, при цьому відображена сума оплат 460,94 грн., що дорівнює сумі нарахувань 460,94 грн., борг за листопад 2010 року “0”.

Оплачені відповідачем кошти за квитанцією № 00031 від 29.05.2014 за опалення 115,00 грн. та за гарячу воду 100,00 грн. з призначенням платежу “05.2014 — 05.2014” надійшли на підприємство згідно розділу “Надходження оплат” 02.06.2014, тому відображені в графі 14 “надходження оплат” у червні 2014 року, але враховані в графі 15 “оплачено за місяць з урахуванням періоду” за травень 2014 року в загальній сумі 147,77 грн., хоча у графі 14 “надходження оплат” за травень 2014 року “0”.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, доданої до позовної заяви, у квартирі відповідача зареєстровано три особи: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 були зняті з реєстрації у квартирі відповідача 02.08.2012.

Нарахування за гарячу воду за спірний період з березня 2013 року по серпень 2021 року здійснювалось до березня 2015 року на двох осіб, а з березня 2015 року на трьох осіб у зв`язку з реєстрацією в березні 2015 року у квартирі відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заборгованість відповідачів за послуги з теплопостачання за період з березня 2013 року по серпень 2021 року складає 69880,64 грн., яка підтверджується наявними доказами у справі. Розрахунок боргу наведений у відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, що регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання віднесено до комунальних.

Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, також встановлюють обов`язок споживача оплачувати послуги у встановлені законом строки.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов`язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачі надані послуги сплачують несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим згідно з наданою позивачем відомістю про нарахування та оплату послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.03.2013 по 31.08.2021р. у відповідачів створилась заборгованість за надані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 69 880 грн. 64 коп.

Згідно з наданою позивачем відомістю нарахувань інфляційних витрат та 3% річних за період з вересня 2018 по серпень 2021 року заборгованість складає 48171 грн. 41 коп., та у зв`язку із простроченням відповідачами оплати наданих послуг нараховано 3% річних у сумі 1972 грн. 37 коп., інфляційні витрати у сумі 4268 грн. 47 коп.

У ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: розрахунком заборгованості, розрахунком 3% річних та індексу інфляції.

Доказів на підтвердження заперечень, викладених у відзиві на позов, відповідач не надав, надані позивачем докази та наведений розрахунок не спростував.

Судовий наказ від 10.04.2013 у справі № 642/2531/13-ц, яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.10.2009 по 28.02.2013 у розмірі 12032,16 грн., скасований ухвалою про скасування судового наказу від 16.05.2013 у справі № 642/3130/13-ц, яка надана позивачем суду на спростування заперечень доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм в сукупності та встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами позивач довів наявність у відповідачів заборгованості у вказаній сумі.

Відповідачі не надали суду належних, допустимих та достовірних доказів на спростування доводів позивача.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До суду з даним позовом позивач звернувся 23 вересня 2021 року.

Таким чином, суд застосовує позовну давність у даній справі за позовними вимогами за період з з 01.03.2013 по 31.08. 2018 р., у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаний період слід відмовити.

Враховуючи наведене, стягненню підлягає заборгованість за період з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року включно в розмірі 48 171 грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 268 грн. 47 коп., та 3% річних - 1 972 грн. 37 коп., а всього - 54 412 грн. 35 коп.

Згідно з ч.ч. 1,13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270 грн. Позовні вимоги задоволені частково, у розмірі 54 412 грн. 35 коп., що становить 71,4,1% від суми заявлених позовних вимог, тому пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1620 грн. 78 коп., в рівних частках, по 810 грн. 39 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,11, 89, 81, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячу воду за період з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року включно в розмірі 48 171 грн. 41 коп., інфляційні - 4 268 грн. 47 коп., та 3% річних - 1 972 грн. 37 коп., а всього - 54 412 грн. 35 коп. (п`ятдесят чотири тисячі чотириста дванадцять гривень 35 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір, по 810 грн. 39 коп. (вісімсот десять гривень 39 копійок) з кожного.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Позивач- Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 17 листопада 2021 року.

Суддя Л.Л. Шрамко