Ухвала суду № 101162274, 16.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

16.11.2021м. ДніпроСправа № 904/8793/21

за позовом ОСОБА_1 , Вест Палмбіч, США

до відповідачів:

АДРЕСА_1 . Акціонерного товариства "Тюрккан Йаг Санайі Ве Тіджарет Анонім Шіркеті", Туреччина

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ік Актив", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визначення розміру частки

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів 1. Тюрккан Мюджахіт, 2. Тюркан Лотфю, 3. Акціонерного товариства "Тюрккан Йаг Санайі Ве Тіджарет Анонім Шіркеті", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ік Актив" про визначення розміру частки.

Ухвалою суду від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: докази надсилання на адреси відповідачам позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

12.11.2021 від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову. В якій останній просить суд:

- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК АКТИВ» (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 25% статутного капіталу, номінального вартістю 388 625.00 гривень, що належить Акціонерному товариству «ТЮРККАН ЙАГ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» (юридична особа, створена за законодавством Республіки Туреччини) та заборонити її відчуження будь-яким способом.

- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК АКТИВ» (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 21 % статутного капіталу, номінальною вартістю 326 445,00 гривень, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та заборонити її відчуження будь-яким способом.

- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК АКТИВ» (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 21 % статутного капіталу, номінальною вартістю 326 445,00 гривень, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та заборонити її відчуження будь-яким способом.

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ІК АКТИВ» (ідентифікаційний код 36208668), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).

Позивач в обґрунтування заяви про вжиття заходів про забезпечення позову зазначає, що 15.06.2020 між позивачем, громадянином Сполучених Штатів Америки, та відповідачами 1-3 було укладено угоду про придбання часток у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІК АКТИВ», за яким позивач придбав, а відповідачі 1-3 продали позивачу належні їм частки у статутному капіталі ТОВ «ІК АКТИВ» у розмірі: 25 % статутного капіталу ТОВ «ІК АКТИВ», які належать відповідачу 3, 21 % статутного капіталу, який належить відповідачу 1 та 21 % статутного капіталу, який належить відповідачу 2, а всього - 67 % статутного капіталу ТОВ «ІК АКТИВ». Відповідно до укладеної угоди, позивачем було сплачено на рахунки відповідачам грошові кошти у загальному розмірі 6 800 доларів США, що станом на 15.06.2021 за курсом НБУ становило 181 764 грн.

Проте, протягом визначеного строку та після сплати коштів, відповідачі 1-3 своїх зобов`язань не виконали, станом на момент подання позову залишаються учасниками ТОВ «ІК АКТИВ», з огляду на що позивач звернувся до суду із відповідним позовом про визнання права власності на корпоративні права.

Тому, позивач вважає, що поки у провадженні суду перебуватиме справа № 904/8793/21, учасники Товариства - відповідачі 1-3, які у сукупності володіють 67 % статутного капіталу, матимуть змогу вчиняти будь-які дії, спрямовані як на відчуження належних їм часток, що призведе до затягування розгляду даної справи внаслідок необхідності залучення нових власників до участі справі, та вносити зміни до відомостей про Товариство, зокрема здійснювати зміни статутного капіталу, місцезнаходження, розпоряджатись майном Товариства, що зумовлює наявність у позивача об`єктивних підстав вважати, що виконання потенційного рішення у даній справі може бути значно ускладненим та навіть унеможливленим.

Розглянувши викладені у заяві вимоги про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У частині 9 статті 137 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову за вимогами немайнового характеру у спорах, що виникають з корпоративних відносин, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;

- заборони забезпечення позову таким способом, який суперечить частині 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Такий захід забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству майно (арешту майна) обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачають вчинення такої реєстраційної дії як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/8876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. До таких, зокрема належить: визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Тобто, такий спосіб забезпечення позову як накладення заборони відчуження на належне товариству майно (накладення арешту на майно) у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

Вказані обставини підтверджують відповідність та адекватність обраного позивачем заходу забезпечення позову щодо накладення арешту на частку у статутному капіталі.

Крім того, суд враховує, що одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", є заборона вчинення реєстраційних дій.

Згідно норм статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" реєстраційну дію проводить державний реєстратор.

Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Якщо спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, та не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові КГС ВС від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19.

Метою забезпечення позову є вжиття заходів стосовно охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, зокрема, для попередження потенційних труднощів в майбутньому при виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обраний заявником спосіб забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частки учасників товариства співвідноситься з предметом позову та існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом такого заходу до забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Тому суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відтак, приймаючи до уваги, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 25% статутного капіталу, номінального вартістю 388 625,00 гривень, що належить Акціонерному товариству "ТЮРККАН ЙАГ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (юридична особа, створена за законодавством Республіки Туреччини) та заборонити її відчуження будь-яким способом.

3. Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 21 % статутного капіталу, номінальною вартістю 326 445,00 гривень, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та заборонити її відчуження будь-яким способом.

4. Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (ідентифікаційний код 36208668) у розмірі 21 % статутного капіталу, номінальною вартістю 326 445,00 гривень, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та заборонити її відчуження будь-яким способом.

5. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (ідентифікаційний код 36208668), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).

Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:

Стягувач: Озгюр Демір (5600 Н Флаглер Драйв, 1009, 33407 Вест Палмбіч, США; ідентифікаційний код 2072523270, д.н. 28.09.1956).

Боржники:

- Тюрккан Мюджахіт ( АДРЕСА_2 , апартамент 1; ідентифікаційний код НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- Тюрккан Лютфю (41455, Республіка Туреччина, Коджаелі, Діловасі, Кьошелер, вул. Шюкюртепе, буд. 80; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- Акціонерне товариство "ТЮРККАН ЙАГ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ" (Республіка Туреччина, бульвар Барбарос, вул. Хошсохбет, № 1, кв. 15, Балмумджу/Бешікташ; реєстраційний номер у Республіці Туреччина 629173);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, буд. 3; ідентифікаційний код 36208668);

- Суб`єкти державної реєстрації, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема, але не виключно, службові та посадові особи Міністерства юстиції України, державні реєстратори, приватні та державні нотаріуси, які здійснюють діяльність на території України та інші суб`єкти, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-які інші особи, наділені функціями державного реєстратора.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 16.11.2021 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 у справі № 904/8793/21 про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 17.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.І. Ярошенко