Рішення № 101162220, 15.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021м. ДніпроСправа № 904/5956/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Кучер Дмитра Борисовича, м. Чернівці

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення коштів за договором поставки товару у сумі 466 539,73 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Фізична особа-підприємець Кучер Дмитро Борисович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" коштів за договором № 12с/113/53-142-13-20-01266 від 03.09.2020 у сумі 463 401,32 грн., яка складається з:

- 419 205,00 грн. - кошти за поставлений товар,

- 13 903,95 грн. - пеня,

- 23894,62 грн. - інфляційні втрати,

- 6 397,75 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення позивачем недоліків.

06.07.2021 позивач направив на адресу суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.07.2021.

20.07.2021 позивачем засобами електронного зв`язку надійшла заява про участь у судовому засіданні 26.07.2021 в режимі відеоконференції та про розгляд справи в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці з 19.07.2021 по 23.07.2021 зазначена заява розглянута не була.

26.07.2021 позивач направив до суду через електронну пошту клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.07.2021 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Кучер Дмитра Борисовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи. Підготовче засідання відкладено до 25.08.2021.

03.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнаються частково, в частині основної суми боргу в розмірі 419 205,00 грн. В частині стягнення процентів річних, інфляційних збитків та пені відповідач просить відмовити, оскільки позивач невірно визначив строк оплати товару. Також відповідач надав контррозрахунок штрафних санкцій.

У зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці з 16.08.2021 по 28.08.2021 25.08.2021 судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 30.08.2021 призначено підготовче засідання на 09.09.2021 в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції за участю уповноваженого представника позивача.

Позивач в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неотриманням ним відзиву.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

09.09.2021 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.10.2021. Відкладено підготовче засідання на 21.09.2021.

21.09.2021 позивач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач надав пояснення по справі.

Ухвалою суду від 21.09.2021 вирішено відкласти підготовче засідання на 11.10.2021.

11.10.2021 сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач направив заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 466 539,73 грн. за договором № 12с/113/53-142-13-20-01266 від 03.09.2020, з яких:

- 419 205,00 грн. - кошти за поставлений товар,

- 14 635,67 грн. - пеня,

- 23 252,72 грн. - інфляційні втрати,

- 9 446,34 грн. - 3 % річних.

Суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Крім того, позивач просив розглянути позовну заяву без його участі.

Відповідач направив клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2021.

01.11.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.

02.11.2021 позивач у судове не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Ухвалою суду від 02.11.2021 вирішено відкласти розгляд справи по суті на 15.11.2021.

15.11.2021 сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач направив заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

15.11.2021 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 12с/113/53-142-13-20-01266 від 03.09.2020 (далі - договір).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 419 205,00 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № 131 від 13.10.2020 на суму 206 792,00 грн.;

- видатковою накладною № 169 від 19.10.2020 на суму 32 169,00 грн.;

- видатковою накладною № 174 від 19.10.2020 на суму 175 896,00 грн.;

- видатковою накладною № 214 від 24.12.2020 на суму 4 348,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував відповідачу:

- пеню за прострочення оплати товару за загальний період прострочення з 22.12.2020 по 03.10.2021 у розмірі 14 635,67 грн.;

- 3% річних за прострочення оплати товару за загальний період прострочення з 22.12.2020 по 07.10.2021 у розмірі 9 446,34 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення оплати товару за загальний період прострочення з 22.12.2020 по 03.10.2021 у розмірі 23 252,72 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, в частині основної суми боргу в розмірі 419 205,00 грн. В частині стягнення процентів річних, інфляційних збитків та пені відповідач просить відмовити, оскільки позивач невірно визначив строк оплати товару. Також відповідач надав контррозрахунок штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Строк поставки товару. Факт поставки товару. 4. Правомірність нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Фізичною особою-підприємцем Кучером Дмитром Борисовичем (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки № 12с/113/53-142-13-20-01266 від 03.09.2020 (далі - договір).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві відеообладнання (далі - продукція, код ДК 021:2015:32351000-8 - Приладдя до аудіо- та відеообладнання), а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених договором (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Сума договору є твердою та становить 419 2015,00 грн., без ПДВ. (пункт 3.2 договору).

Строк. Цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторонами та реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом" та діє до 28.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 7.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Строк поставки товару. Факт поставки товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Поставка продукції здійснюється у відповідності о вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010" на умовах DDP - склад покупця: (м. Жовті Води, Дніпропетровська область, вул. Гагаріна, 4) (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 4.2. договору, приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". В електронному вигляді документ є загальнодоступним і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" за адресою www.enegoatom.kiev.ua/ru/about/company_standarts/. Дата проходження вхідного контролю (ВК) продукції за кількістю та якістю продукції зазначається на видатковій накладній або акті приймання-передачі продукції (штамп ВТК про проходження ВК, дата, підпис відповідальної особи ВТК).

Строк поставки продукції до 20.10.2020. (п. 4.3. договору).

Передача товару від позивача до відповідача на загальну суму 419 205,00 грн. підтверджується:

- видатковою накладною № 131 від 13.10.2020 на суму 206 792,00 грн.;

- видатковою накладною № 169 від 19.10.2020 на суму 32 169,00 грн.;

- видатковою накладною № 174 від 19.10.2020 на суму 175 896,00 грн.;

- видатковою накладною № 214 від 24.12.2020 на суму 4 348,00 грн.

Факт постачання товару не заперечується відповідачем.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

З врахуванням п. 3.4. договору, розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 45 банківських днів з моменту проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, відповідно до виробничих документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку-фактури, наданого постачальником.

Отже строк оплати вартості поставленого товару є таким, що настав.

Відповідач своїх зобов`язань щодо сплати вартості поставленої продукції не виконав.

Крім того, відповідач визнав наявність боргу у розмірі 419 205,00 грн. за договором № 12с/113/53-142-13-20-01266 від 03.09.2020, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 419 205,00 грн. підлягає задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору визначено, що у разі порушення покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати.

Позивач нарахував пеню, згідно уточненого розрахунку, за прострочення оплати поставленого товару за загальний період прострочення з 22.12.2020 по 03.10.2021 на суму 14 635,67грн.

Відповідач контррозрахунку на уточнений розрахунок не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки.

Отже, здійснивши власний перерахунок пені, господарський суд визнав обґрунтованим розмір пені у сумі 14 359,40 грн. за прострочення оплати вартості поставленого товару у період з 22.12.2020 по 03.10.2021.

6. Правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з 22.12.2020 по 07.10.2021 на суму 23 252,72 грн.

Відповідач контррозрахунок на уточнений розрахунок інфляційних втрат не надав.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Господарський суд перевірив розрахунок позивача та визнав його таким, що має помилки, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 23 177,25 грн.

Щодо розрахунку 3% річних.

Позивач нарахував 3% річних за період прострочення з 22.12.2020 по 07.10.2021 на суму 9 446,34 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача та визнав його таким, що має помилки, а тому вимога про стягнення 3% підлягає задоволенню у розмірі 9 445,99 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7 006,03 грн., що підтверджується квитанцією № 87454 від 07.06.2021 на суму 6 951,03 грн. та квитанцією № 17545 від 09.10.2021 на суму 55,00 грн., у той час, як за розгляд вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 466 539,73 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6 998,10 грн.

Відтак, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що він, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", має право подати клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 7,93 грн.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кучер Дмитра Борисовича до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення коштів за договором поставки товару у сумі 466 539,73 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 4) на користь Фізичної особи-підприємця Кучер Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 419 205,00 грн. - основного боргу, 14 359,40 грн. – пені, 23 177,25 грн. - інфляційних втрат, 9 445,99 грн. - 3% річних та 6 992,81 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця Кучер Дмитра Борисовича до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 276,27 грн. – пені, 75,47 грн. – інфляційних втрат, 0,35 грн. – 3% річних та 13,52 грн. судового збору – відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.11.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко