Ухвала суду № 101161375, 17.11.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1707/21

Провадження № 1-кп/455/285/2021

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2021 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання – Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000421 від 23.10.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Лопушниця Старосамбірського району Львівської області, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, працюючої на посаді фельдшера ФАП с.Лопушниця Самбірського району Львівської області, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України,

з участю:

прокурора – Затварського А.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Габуда М.Я.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, працюючи медичним працівником у фельдшерсько-акушерському пункті с.Лопушниця (далі ФАП с.Лопушниця) Самбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні ФАП розташованого в с.Лопушниця Самбірського району Львівської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 20 листопада 2017 року внесла неправдиві відомості в табель обліку використання робочого часу за листопад місяць 2017 року, вказавши зайво відпрацьовані нею 16 год 42 хв, оскільки 27.11.2017, 28.11.2017, 29.11.2017 та 30.11.2017 ОСОБА_1 перебувала за межами території України та не могла перебувати на робочому місці і виконувати покладені на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційних документів.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона у листопаді місяці 2017 року, з метою нарахування їй заробітної плати, використала завідомо підроблені нею документи, подавши 20 листопада 2017 року їх в бухгалтерію медичного закладу комунальне некомерційне підприємство Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області «Добромильська районна лікарня» розташованого за адресою м.Добромиль, вул. Міцкевича, 17, Самбірського району Львівської області, а саме табель обліку використання робочого часу за листопад місяць 2017 року, який містив завідомо неправдиві відомості про те що вона 27.11.2017, 28.11.2017, 29.11.2017 та 30.11.2017 знаходилася на робочому місці, однак згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_1 27.11.2017., 28.11.2017, 29.11.2017 та 30.11.2017 перебувала за межами території України, а відтак не могла перебувати на робочому місці і виконувати покладені на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, працюючи медичним працівником у фельдшерсько-акушерському пункті с.Лопушниця (далі ФАП с.Лопушниця) Самбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, в приміщенні ФАП, розташованого в с.Лопушниця Самбірського району Львівської області діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, внесла неправдиві відомості в табель обліку використання робочого часу за грудень місяць 2017 року, вказавши зайво відпрацьовані нею 57 год 12 хв, оскільки 05.12.2017, 07.12.2017,08.12.2017, 12.12.2017, 13.12.2017, 14.12.2017, 19.12.2017, 20.12.2017, 21.12.2017, 22.12.2017, 28.12.2017 та 29.12.2017 ОСОБА_1 перебувала за межами території України та не могла перебувати на робочому місці і виконувала покладені на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційних документів.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона у грудні місяці 2017 року з метою нарахування їй заробітної плати, використовувала завідомо підроблені нею документи, подавши 20 грудня 2017 року їх в бухгалтерію медичного закладу комунальне некомерційне підприємство Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області «Добромильська районна лікарня» розташованого за адресою м.Добромиль, вул. Міцкевича, 17 Самбірського району Львівської області, а саме табель обліку використання робочого часу за грудень місяць 2017 року, який містив завідомі неправдиві відомості про те, що вона 05.12.2017, 07.12.2017, 08.12.2017, 12.12.2017, 13.12.2017, 14.12.2017, 19.12.2017, 20.12.2017, 21.12.2017, 22.12.2017, 28.12.2017 та 29.12.2017 знаходилася на робочому місці, однак згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_1 у вказані дні перебувала за межами території України, а відтак не могла перебувати на робочому місці і виконувати покладені на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, працюючи медичним працівником у фельдшерсько-акушерському пункті с.Лопушниця ( далі ФАП с.Лопушниця) Самбірського району Львівської області, перебуваючи на своєму робочому місці, а приміщенні ФАП, розташованого в с.Лопушниця Самбірського району Львівської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, внесла неправдиві відомості в табель обліку використання робочого часу за травень місяць 2017 року, вказавши зайво відпрацьовані нею 10 год 00 хв, оскільки 23.05.2017 та 24.05.2017 ОСОБА_1 перебувала за межами території України та не могла перебувати на робочому місці і виконувати покладенні на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційних документів.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, у травні місяці 2017 року з метою нарахування їй заробітної плати, використала завідомо підробленні нею документи, подавши 20 травня 2017 року їх в бухгалтерію медичного закладу комунальне некомерційне підприємство Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області «Добромильська районна лікарня», розташованого за адресою м. Добромиль, вул. Міцкевича, 17, Самбірського району Львівської області, а саме табель обліку використання робочого часу за травень місяць 2017 року, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що вона 23.05.2017 знаходилася на робочому місці, однак згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_1 у вказані дні перебувала за межами території України, а відтак не могла перебувати на робочому місці і виконувати покладені на неї обов`язки.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, в подальшому, на підставі поданих табелів обліку використання робочого часу ФАП сЛопушниця за травень 2017 року, листопад 2017 року та грудень 2017 року з недостовірними даними, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, протягом 2017 року заволоділа бюджетними коштами (медичної субвенції) Добромильської міської ради на загальну суму 2812,58 грн., які їй були зайво нараховані та виплачені відповідно до поданих нею відомостей в табелях обліку використання робочого часу ФАП с.Лопушниця, оскільки 23.05.2017, 24.05.2017, 27.11.2017, 28.11.2017, 29.11.2017, 30.11.2017, 05.12.2017, 07.12.2017, 08.12.2017, 12.12.2017, 13.12.2017, 14.12.2017, 19.12.2017, 20.12.2017, 21.12.2017, 22.12.2017, 28.12.2017, 29.12.2017 та перебувала за межами території України згідно Витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України».

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство).

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цих підстав. Зазначає, що свою вину у інкримінованих їй кримінальних проступках визнає у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.

Представник потерпілого Габуда М.Я. в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти задоволення заявленого обвинуваченою клопотання та закриття кримінального провадження.

Прокурор Затварський А.В. в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення заявленого обвинуваченою клопотання, оскільки вважає, що на даний час закінчилися строки давності притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, зазначених в обвинуваченні.

Заслухавши думки учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, вивчивши обвинувальний акт та матеріали, надані до нього, суд приходить до таких висновків.

Із змісту ч.4 ст.286 КПК України відомо, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.284 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України – три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Разом із цим, у ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

В ч.3 ст.49 КК України наголошено на тому, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Пунктом 8 вищезазначеної постанови чітко визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ст.49 КК України та за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вищевказані кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, мали місце у 2017році.

При цьому, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, віднесені до категорії кримінальних проступків, за які передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відомості про вчинення даних кримінальних проступків були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000421 23 жовтня 2021 року.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 01.11.2021.

При цьому, судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченою від досудового слідства чи суду по даній справі, а також вчинення нею протягом цих строків нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України не зупинявся і не переривався.

Таким чином, оскільки з часу вчинення зазначених кримінальних проступків пройшло більше трьох років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені п.2 ч.1 ст.49 КК України, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію її дій за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самою обвинуваченою.

При цьому, обвинуваченій ОСОБА_1 судом відповідно до вимог ч.3 ст.285 КПК України були роз`яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також їй роз`яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

В свою чергу, обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень дала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно неї з цих підстав.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 слід задовольнити та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінчення строків давності та закрити дане кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов необхідно залишити без розгляду, оскільки кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження.

Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ч.1 ст.285, ч.4 ст.286, п.2 ч.3 ст.314, ст.ст.369-372, 376, 395, 532 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000421 від 23.10.2021 про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Затварського А.В. в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області «Добромильська районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутися з цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено 17 листопада 2021року.

Суддя А.В.Кушнір