Ухвала суду № 101161343, 15.11.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7959/21

пр № 2-з/464/136/21

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду міста Львова Шашуріна Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В., зареєстрований в реєстрі за № 90421 таким, шо не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою нею подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса до прийняття рішення у вказаній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Шашуріній Г.О.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України. За ч.6 даної статті до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривень.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.9 ст.185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Заявником не додано документ про сплату судового збору у сумі 454 гривень.

Посилання позивача на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору, у зв`язку з цим позивачем не було сплачено судовий збір, є безпідставними виходячи з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Тому, оскільки позивач звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позивачем позовної заяви підлягає сплаті. Указане узгоджується з висновком, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19) щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З тих підстав, ухвалою судді від 15 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху.

За положеннями ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням недоліків заяви про забезпечення позову таку слід повернути заявнику/представнику заявника. Постановлення даної ухвали не перешкоджає повторному зверненню з аналогічними вимогами, після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.151, 153, 258-261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання – 15 листопада 2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Суддя Г.О.Шашуріна