Постанова № 101160756, 16.11.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/535/21

Єдиний унікальний №733/903/21

Постанова

Іменем України

16 листопада 2021 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Карапиш Т.В., при секретарі Литвиненко В.Ю., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2021 року о 16 год. 11 хв. в м. Ічня по вулиці Вокзальній Чернігівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом DELTA д.н. № б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою спец. приладу «Алкофор 505", результат якого становить 0,541 промілле.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти складеного відносно нього протоколу не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Отже, ураховуючи вищенаведене, та також те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило, суд вирішує розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Норми ч. 1 ст. 9 КУпАП вказують, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19 липня 2021 року, відеозаписом фіксації правопорушення з боді – камери, результатом тестування на алкоголь, копією постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який на даний час не працює, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, бере до уваги значну суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення, так як керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров`я

оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі, а також невиконання ОСОБА_1 , як водієм, вимог ПДР.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, так як таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.

При цьому, суд зазначає, що згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати таке стягнення тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно адміністративних матеріалів в ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє.

Отже, відсутні правові підстави для застосування в даному випадку стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп., так як докази згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» на підтвердження звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 2 ст. 130, 283, 284, КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

На ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (отримувач: ГУК в Черніг.обл/тг м. Ічня/22030101, код ЄДРПОУ: 37972475, Банк отримувача:КазначействоУкраїни (ЕАП), № рах. (IBAN) UA818999980313151206000025669, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 68 000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Карапиш