Ухвала суду № 101159826, 17.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

17.11.2021 Справа № 756/17293/21

1-кс/756/2926/21

756/17293/21

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Слуцького О.П.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Плиска В.В.,

прокурора Заслоцької Т.В.,

захисника Іщенка Є.Д.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва Плиска Владислава Вадимовича у кримінальному провадженні №42021102050000040, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

УСТАНОВИВ:

16.11.2021 прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва Плиско В.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021102050000040 від 14.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Як зазначає прокурор, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 24 квітня 2020 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час проведення зборів автовласників будинку АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , з приводу встановлення ним несанкціонованих парко-бар`єрів для транспортних засобів, якими користується його родина, виник конфлікт із мешканцями вказаного будинку, біля шостого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і з ОСОБА_2 , мешканцем квартири № 184 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 - двоюрідній сестрі ОСОБА_2 .

У зв`язку з активною позицією ОСОБА_2 щодо категоричної заборони встановлення ОСОБА_1 парко-бар`єрів у дворі вказаного будинку, у ОСОБА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна ОСОБА_2 шляхом підпалу квартири, в якій він мешкає.

З метою реалізації свого злочинного плану, направленого на умисне пошкодження майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пошкодити шляхом підпалу квартиру АДРЕСА_2 , в якій мешкає ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , з метою організації вчинення вказаного злочину та запобігання його розкриттю правоохоронними органами, проінструктував ОСОБА_4 про час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, вказавши місце знаходження квартири, орієнтири розташування її вікон та надавши ОСОБА_4 грошову винагороду у сумі 2 000 гривень за вчинення її підпалу, на що ОСОБА_4 дав свою добровільну згоду. Таким чином, ОСОБА_1 організував вчинення кримінального правопорушення шляхом залучення виконавця та визначення об`єкту посягання.

Діючи на виконання злочинного плану, направленого на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з відома та доручення ОСОБА_1 , 08.09.2020 приблизно в 00 годин 30 хвилин, знаходячись за кермом невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки ВАЗ, рухаючись в сторону просп. Героїв Сталінграда, в м. Києві, останній запропонував ОСОБІ №1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні), вчинити підпал квартири АДРЕСА_2 , на замовлення їх спільного знайомого ОСОБА_1 , на що ОСОБА№1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні) дав свою добровільну згоду.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА №1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні) разом із ОСОБА_4 , приблизно о 02 годині 40 хвилин, залишили невстановлений досудовим розслідуванням автомобіль марки ВАЗ у дворі будинків по просп. Героїв Сталінграду в м. Києві, де діючи за заздалегідь розподілених ролей, відповідно до яких ОСОБА_4 наповнив горючою речовиною пластмасове відро фіолетового кольору, а ОСОБА №1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні) спостерігала за навколишньою обстановкою, з метою недопущення затримання їх сторонніми особами, після чого вони разом, пішки направилися за адресою: АДРЕСА_2 з метою підпалу квартири АДРЕСА_2 , на замовлення їх спільного знайомого ОСОБА_1 .

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, діючи до відповідно до розподілених ролей, що ОСОБА №1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні) разом із ОСОБА_4 , 08.09.2020 приблизно о 02 годині 50 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, переступили через металеву огорожу, та з метою пошкодження шляхом підпалу квартири АДРЕСА_2 , по газону підійшли до вікна вказаної квартири, однак, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки ОСОБА №1 (досудове розслідування відносно якого здійснювалось в іншому кримінальному провадженні) була затримана працівниками поліції, а ОСОБА_4 , зник в невідомому напрямку.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в організації незакінченого замаху на умисне пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності - є усвідомлення ним покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років за вчинення злочину, який йому інкримінується.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відомі анкетні данні та місце проживання потерпілого та свідків по справі, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на них шляхом залякування, погроз, підкупу з метою надання ними неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.

Разом з тим, слідчим відділом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування по семи аналогічним кримінальним провадженнях, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України, вчинених за адресою: АДРЕСА_2 за фактом умисного пошкодження майна, належного жителям під`їзду № 6 за адресою: АДРЕСА_2 , досудове розслідування по яким наразі триває.

Окрім цього, встановлено, що до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві надійшло десять заяв за фактом умисного пошкодження майна, належного жителям під`їзду № 6 за адресою: АДРЕСА_2 , які було зареєстровано до ЖЄО Оболонського УП ГУ НП у м. Києві.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - є наявність особистих неприязних стосунків ОСОБА_1 з мешканцями будинку АДРЕСА_2 , які виникли внаслідок демонтажу несанкціонованих парко-бар`єрів для транспортних засобів родини ОСОБА_1 , організацію ОСОБА_1 умисного тяжкого злочину, який намагались вчинити шляхом підпалу, що свідчить про виняткову суспільну небезпеку підозрюваного для оточуючих осіб та неповагу до свободи та майнових прав інших осіб та можливість повторного вчинення злочинів даної категорії.

Відповідно до документів, які характеризують особу ОСОБА_1 , останній в минулому неодноразово судимий за злочини майнового характеру, в тому числі за умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян.

Вказані обставини підтверджуються протоколами допитів свідків та потерпілої, документами, які характеризують особу підозрюваного протоколами НСРД, в ході яких ОСОБА_1 зазначав що буде продовжувати свою злочинну діяльність та йому вистачить засобів, знарядь та людей для досягнення бажаної мети.

Таким чином, відсутні підстави вважати що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ст. 177 КПК України та його належну поведінку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в силу ст. 89 КК України він раніше не судимий та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Окрім того, під час досудового розслідування не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», у тому числі за станом здоров`я. Також не надано ґрунтовних доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 можуть бути підставою для звільнення особи з-під варти.

Застосування особистого зобов`язання та особистої поруки відносно ОСОБА_1 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 не є можливим, враховуючи загальнонебезпечний спосіб вчинення кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на свободі. останній є потенційно небезпечною особою для оточуючих, зокрема у відношенні свідків та потерпілої.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити. При цьому зазначив, що якщо слідчий суддя дійде до висновку про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то просив визначити його у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив слідчого суддю не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід або застосувати особисте зобов`язання.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, заперечив проти задоволення клопотання прокурора.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 14.05.2021 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України (кримінальне провадження №42021102050000040).

15.11.2021 о 13:51 год. ОСОБА_1 повідомлено (у присутності понятих зачитано вголос під відеозапис) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

15.11.2021 о 14.28 год. підозрюваному (у присутності понятих зачитано вголос під відеозапис) оголошено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2021 про надання дозволу на використання НСРД; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 26.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 30.06.2021; протоколом огляду НСРД від 21.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.09.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 16.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.09.2021; протоколом НСРД від 16.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.10.2021; протоколом додаткового допиту ОСОБА_2 від 08.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.06.2021; протоколом огляду предмету від 22.09.2021.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дані, які характеризують особу останнього, соціальні зв`язки підозрюваного, його репутацію, вік та стан здоров`я.

Окрім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, просив не застосовувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави посилаючись на те, що ОСОБА_1 , підозрюється у організації злочину, поєднаного із застосуванням насильства шляхом підпалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання прокурора та матеріали, додані в обгрунтування клопотання, встановив, що у підозрі, яку було повідомлено ОСОБА_1 , не міститься посилань на вчинення останнім злочину поєднаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З таких обставин, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за доцільне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва Плиска Владислава Вадимовича у кримінальному провадженні №42021102050000040, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 14 січня 2022 року включно, взявши його під варту із зали суду.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місце свого проживання, зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з потерпілим, його представником, свідками в кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУ ДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 14 січня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.М. Банасько