Постанова № 101157164, 16.11.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11156/21

3/758/8176/21 Категорія 208

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

16 листопада 2021 року

Суддя Подільського районного суду міста Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Державної податкової служби у місті Києві - Головне управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ «ЄВРО СТАРЛІНГ» (згідно з протоколом),

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу №1631/26-15-12-15-22 від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: перевіркою встановлено порушення вимог Порядку №21, що відображено в акті перевірки від 20.07.2021 №56385/ж5/26-15-04-15-18/42447567 за період з 01.05.2021 по 31.05.2021. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначено на 16 листопада 2021 року, не з`явився.

Судом було направлено повістку на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СТАРЛІНГ», яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд з`ясував, що документи, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, не містять відомостей про місце проживання та/або перебування та/або реєстрації ОСОБА_1 .

У цей же час судом встановлено, що адреса, яка використовувалася Головним управлінням ДПС у м. Києві, при формуванні цих матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (вул. Межова, 23, Київ), є місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СТАРЛІНГ». Вулиця Межова, 23 у Києві є адміністративною, а не житловою будівлею і це є загальновідомою обставиною, тобто ОСОБА_1 як фізична особа не може у ній проживати.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).

У п. 3-5 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02 липня 2016 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29179 вказується, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком № 1 до цієї Інструкції. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 265 КУпАП. Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Відповідно до п. 12, 13 розділу ІІ вищевказаної Інструкції у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд критично ставиться до способу повідомлення особи, відносно якої складено протокол за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, про дату прибуття до органу доходів і зборів для підписання протоколу.

В матеріалах справи міститься запрошення на підписання протоколу про адміністративне правопорушення, однак чи скеровувалося дане запрошення ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять і суду не надані.

Суду надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що на адресу товариства була скерована певна кореспонденція в квітні 2021 року, яка отримана 15 (19) квітня 2021 року невідомою особою, у відмітці міститься тільки підпис.

Тобто, чи скеровувалося запрошення на підписання протоколу, яке мало відбутися 05 серпня 2021 року, особі, відносно якої складався протокол, матеріали справи не містять. За таких обставин суд ставить під сумнів правомірність складення Акту про неявку на складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки суду не надано доказів, що за станом на 05 серпня 2021 року контролюючим органом було скероване запрошення на підписання протоколу і таке запрошення було отримано ОСОБА_1 .

Описане свідчить про грубе порушення права ОСОБА_1 на захист при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки, як вбачається з копії протоколу, який надійшов до суду, такий протокол не підписаний ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважує, що адміністративна відповідальність за КУпАП становить виключно персоналізовану відповідальність, що відповідно вимагає індивідуального ставлення до осіб, відносно яких складаються протоколи про адміністративне правопорушення, а тому і повідомлятися про висунення ним обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення також має відбуватися з дотримання вимог законодавства про індивідуалізацію.

Належних доказів надіслання запрошення для підписання протоколу за правилами п. 12 розділу ІІ описаної Інструкції до суду не передано, а тому воно не може вважатися належним чином врученим, що свідчить про те, що протокол від 05 серпня 2021 року не може слугувати належним доказом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Невручення протоколу від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 для ознайомлення і підписання є суттєвим недоліком, який не може бути усунутий органом (посадовою особою), яка розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності (у цьому випадку - суддею), адже матеріали, які надійшли до суду, не містять відомостей про місце проживання (перебування, реєстрації) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вжиті судом заходи не дали змоги установити такі відомості, забезпечити належне вручення повістки, та, як наслідок, не дали змогу самостійно усунути такий недолік шляхом реалізації процесуального права на ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Описані обставини свідчать про ризики порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86. 2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті. Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЄВРО СТАРЛІНГ» за травень 2021 року від 20 липня 2021 року не підписано посадовими особами ТОВ «ЄВРО СТАРЛІНГ» - керівником та головним бухгалтером. До протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою, яка складала протокол, не додано доказів виконання вимог ст. 42 ПК України, що ставить під сумнів можливість сприйняття судом вказаного Акта як доказу на підтвердження допущення порушень, які в ньому вказані і в подальшому ретрансльовані в протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Натомість суду надіслано копію протоколу, а не його оригінал, що позбавляє суд можливості об`єктивно розглянути дану справу /про вказане свідчить напис на протоколі «згідно з оригіналом», прізвище та підпис особи, яка складала протокол/. На вказане звертав увагу суд в постанові від 17 вересня 2021 року, проте вказаний недолік не усунено.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод» (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов`язок повідомити обвинуваченого про зміст пред`явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).

Крім того, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

На переконання суду розгляд справи за умови необізнаності особи про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі протоколу, який не може вважатися належним доказом у справі, за умови необізнаності особи про наявність у провадженні суду справи, що стосується її прав та обов`язків, порушуватиме право на захист, а також і право на справедливий суд.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вказувалося вище, протокол про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2021 року не приймається в якості належного доказу в цій справі.

У той же час інші наявні матеріали не дають змогу встановити склад адміністративного правопорушення за обставин, у зв`язку з якими відносно ОСОБА_1 було складено такий протокол.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 163-1, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Олена БУЗУНКО