Ухвала суду № 101156878, 15.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18967/21

Провадження №: 1-кс/755/5214/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2021 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Кацап В.Р., за участі прокурора Семененка Б.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Майбороди О.В., яке погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Радевичем В.І., подане в межах кримінального провадження № 12021100040003271, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжного Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та не має постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимого:

- 17.01.2019 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці;

- 28.01.2020 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

15 листопада 2021 року старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Майборода О.В., за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин.

Так, 13.11.2021 року приблизно о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 4/1, де останній помітив телефонний комунікаційний колодязь, який був закритий металевим люком. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднаного з проникненням у сховище, а саме: телефонного кабелю, належного Київській міській філії ПАТ «Укртелеком», який знаходився всередині даного колодязя.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного телефонного колодязя, що розташований за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 4/1 , та, діставши запальничку, відчинив люк даного колодязя і відкинув його.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне, викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, ОСОБА_1 проник до колодязя та ножем, який він заздалегідь підготував для вчинення кримінального правопорушення, вирізав кабель, належний Київській міській філії ПАТ «Укртелеком», довжиною 9,9 метра, маркуванням ТПП 100х2х0,4, вартістю 2014 гривень 25 копійок.

Після чого, вирізавши вищевказаний кабель, ОСОБА_1 разом з ним виліз з телефонного комунікаційного колодязя наверх та став рухатися в бік станції метрополітену «Лівобережна», змотуючи кабель. В цей час його злочинні дії були помічені перехожим, який його зупинив та викликав працівників поліції.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваного, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином; чинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний щодо місць проживання останніх; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, зокрема, не прибувати за викликами слідчого для проведення відповідних слідчих дій, а також вчинити кримінальне правопорушення.

Прокурор Семененко Б.В. у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснень з приводу внесеного клопотання не надав.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12021100040003271, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

13 листопада 2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

14 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_1 умисно вчинив дії, передбачені ч.3 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до сховища, вчинене повторно.

В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколами огляду місця події, допиту свідків, тощо.

Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.

З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, заслуговують на увагу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, зокрема, місця роботи, постійного місця проживання, родини, а отже, може безперешкодно переховуватись від органів досудового розслідування; перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, в тому числі шляхом неявки за викликами слідчого, беручи до уваги, що підозрюваний не має постійного місця проживання, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки у матеріалах кримінального провадження наявні відомості щодо притягнення підозрюваного ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності в минулому, що дає підстави стверджувати про схильність останнього до протиправної поведінки, та ймовірне задоволення власних матеріальних потреб злочинним шляхом, з огляду на відсутність постійного легального доходу.

Водночас слідчий суддя вважає недоведеним заявлений органом досудового розслідування ризик здійснення незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який, на думку слідчого судді, зводиться до необґрунтованих припущень органу досудового розслідування.

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного місця проживання, стійких соціальних зв`язків, його майновий стан, враховуючи, що підозрюваний не працює, репутацію, що свідчить про ведення останнім антисоціального способу життя, вік та стан здоров`я.

Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_1 за станом свого здоров`я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній є раніше судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесятий розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність стійких соціальних зв`язків та місця роботи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 11 січня 2022 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО: 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 13 січня 2022 включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя М.Г. Сазонова